Аутизм

Що таке аутизм

Аутизм – це ціла група психічних розладів, зумовлених особливостями розвитку головного мозку, для яких характерні проблеми з комунікацією та соціальною взаємодією. Таким пацієнтам складно спілкуватися з іншими людьми, а поведінку аутистів можна охарактеризувати як таку, що повторюється, стереотипну та обмежену. Ступінь вираженості порушень у кожного проявляється індивідуально. При цьому додатково можуть спостерігатися порушення інтелектуального та мовленнєвого розвитку.

Що таке аутизм: огляд

Пацієнти з аутизмом різні. Одні люди з таким діагнозом потребують постійної сторонньої допомоги, інші ж успішно вчаться, знаходять роботу і створюють сім’ю. Що раніше буде поставлено діагноз, то більше в дитини шансів поліпшити якість свого життя і повноцінно влитися в суспільство.

Симптоми розладу аутичного спектра зазвичай стають помітними у віці близько 2 років. Вони залежать від тяжкості та типу патології. Таким людям необхідний суворий розпорядок дій, що щодня повторюється. Навіть мінімальне відхилення від графіка може викликати в аутиста тривожність або навіть стати причиною істерики. Спостерігається різка реакція на яскраві смаки, запахи, гучні звуки.

Аутизм не є хворобою, тому пацієнту не потрібно проходити курс лікування. За такого діагнозу важливо допомогти людині навчитися керувати емоціями й адаптуватися в суспільстві.

levels_autism

Симптоми аутизму

Зазвичай батьки починають помічати в дитини ознаки, характерні для аутизму, ближче до 2-3 років. Малюк не здатний контролювати емоції, погано йде на контакт із людьми (зокрема з рідними), у поведінці відзначаються стереотипні рухи, наприклад, розгойдування з боку в бік.

Симптоми аутизму проявляються по-різному, тому поставити діагноз часто буває непросто. Найчастіше патологія діагностується в 1,5-2 роки. Але іноді порушення виявляються і до 4-6 років.

Запідозрити проблему батькам допомагають особливі маркери:

  • у 6 місяців у немовляти немає зорового контакту з дорослими, воно практично не проявляє свої емоції, не посміхається;
  • у 9 місяців дитина дуже рідко видає звуки, практично не посміхається;
  • однорічна дитина не використовує жести, не відгукується на своє ім’я, практично не гулить, не звертає уваги на навколишні предмети і не намагається їх узяти;
  • у півтора року дитина взагалі не говорить;
  • у 2 роки дитина не здатна скласти навіть просту фразу, все викладає в один ряд або намагається в інший спосіб упорядкувати предмети, може дуже довго кружляти на місці, розмахувати руками і багато разів повторювати одне запитання монотонним голосом.

Симптоми аутизму в різних людей можуть суттєво відрізнятися. До загальних проявів розладу належать:

  • порушення мовлення;
  • відсутність або порушення соціальних навичок;
  • обмеженість інтересів;
  • відсутність зорового контакту;
  • повторювані рухи або слова;
  • проблеми з проявом емоцій;
  • відсутність або навпаки дуже різка реакція на запах, звук, смак, світло або інші подразники.

Причини

Конкретної причини, яка здатна спровокувати розвиток у дитини аутизму, немає. Лікарі дотримуються думки, що пусковим фактором стає сукупність генетичних порушень, вплив негативної екології, токсичних речовин тощо.

У минулому багато хто вказував на зв’язок між розвитком аутизму та деякими щепленнями. Однак результати проведених досліджень довели, що щеплення не можуть стати причиною порушень аутистичного спектра в дитини. При цьому прийнято вважати, що причиною розладу можуть бути:

  • перенесена жінкою під час вагітності краснуха;
  • приймання вагітною препаратів із протисудомним ефектом;
  • спадковий туберозний склероз;
  • синдром Прадера-Віллі – це генетична патологія, яка трапляється вкрай рідко і характеризується хромосомними порушеннями;
  • синдром Мартіна-Белла – генетична патологія, яка провокує розвиток розумової відсталості.

У більшості випадків мутації, що стають причиною розвитку аутизму, не мають спадкового характеру, а виникають під час вагітності спонтанним чином.

Autistic boy

Фактори ризику

Лікарі вважають, що ризик розвитку аутизму вищий у таких випадках:

  1. Сімейний анамнез. Якщо в сім’ї вже є дитина з аутизмом, ризик того, що наступний малюк також матиме цей розлад, на 18% вищий, ніж у сім’ях, де немає дітей з подібним порушенням.
  2. Акушерські ускладнення. Цукровий діабет, підвищений артеріальний тиск у вагітної, загроза викидня, пологи до 30 тижня, тазове передлежання плода, кровотеча перед або після пологів, прееклампсія.
  3. 4 і більше дітей у сім’ї. У такому разі для кожної наступної дитини ризик розвитку аутизму зростає.
  4. Вік матері старше 35 років і батька – старше 50 років.

Класифікація аутизму

Виходячи з виду та тяжкості основного синдрому, аутистичні розлади поділяються на такі групи:

  1. Найважчі порушення. Людина не здатна самостійно себе обслуговувати, у неї відсутня потреба взаємодіяти з іншими людьми. Основним симптомом є відчуженість.
  2. Спостерігається виражене прагнення до сталості. Навіть за незначних змін у звичній рутині в пацієнта виникає напад агресії. Якщо дитина перебуває у звичному для неї середовищі, вона може повторювати за іншими сказані фрази, але зрозуміти їх не здатна. Основним симптомом є відкидання реальності.
  3. Пацієнт прагне спілкуватися з іншими людьми та бути успішним, але ризикувати, проявляти відповідальність, іти на компроміси не здатен. Зазвичай такі люди захоплені вузькою сферою, через що їх навіть можуть називати геніями. Основним синдромом третьої групи є заміщення окремих життєвих сфер вузькоспрямованою діяльністю.
  4. Легка форма. Дитина легко контактує з іншими людьми, здатна проводити аналіз, проте дуже швидко втомлюється. Їй може бути складно сконцентрувати свою увагу на чомусь одному, виникають проблеми з виконанням інструкцій. Зазвичай такі діти зовні здаються неуважними та сором’язливими. Основним психопатичним синдромом є вразливість.

Діагностика РАС

Діагностика на предмет аутизму потрібна дитині, яка не посміхається, не відгукується на своє ім’я, уникає зорового контакту, не слухає дорослих, не розуміє, як гратися з іграшками, не може розповісти про свої відчуття або бажання. Однорічна дитина повинна гуляти, показувати на предмети, брати їх у руку. У 1,5 року вона має зрозуміло вимовляти деякі прості слова. У 2 роки дитина повинна вміти скласти фрази з 2-3 слів. Відсутність цих умінь є приводом для звернення до фахівця.

Щоб поставити діагноз аутизм, лікар проводить спостереження за дитиною з виявленням тріади, на підставі якої він робить висновок. Вона включає:

  • стереотипну поведінку;
  • брак комунікації;
  • брак соціальної взаємодії.

Щоб зрозуміти, чи є в дитини відхилення в мовленнєвому розвитку, знадобиться консультація логопеда, слух і зір мають перевірити сурдолог і офтальмолог. В аутистів може спостерігатися розумова відсталість. Під час діагностики важливо розмежувати обидва ці розлади, оскільки способи корекції для них різні.

Ускладнення аутизму

До найпоширеніших ускладнень, до яких може призвести розлад аутистичного спектра, належать:

  1. Порушення поведінки з можливим нанесенням ушкоджень самому собі. Через те, що дитина не здатна адекватно виражати свої емоції, за найменшого відхилення вона може закатати істерику або почати безпричинно сміятися. Також можлива агресивна поведінка щодо сторонніх або нанесення ушкоджень самому собі.
  2. Когнітивні порушення. У дітей з аутизмом часто спостерігається зниження інтелектуальних здібностей (від незначної затримки до тяжкої розумової відсталості). Аутисти часто страждають порушенням мовлення різного ступеня. Через це їм може бути складно здобути освіту і знайти роботу.
  3. Судомні напади. У кожної третьої дитини з аутизмом також присутня епілепсія. З першими нападами пацієнт зазвичай стикається в дитинстві або в підлітковому віці.
  4. Невротичні симптоми. Люди з розладом аутистичного спектра схильні до депресій, безсоння, тривожних розладів.
  5. Порушення травлення. Вони можуть бути пов’язані з високою вибірковістю в їжі, дивними харчовими звичками. Порушення може супроводжуватися авітамінозом, захворюваннями органів травної системи.
  6. Соціальна дезадаптація. Дітям з аутизмом складно перебувати в дитячому колективі. У дорослому віці тільки 5-12% людей із цим діагнозом готові до самостійного життя. Близько 80% живуть разом із батьками, а після їхньої смерті стають пацієнтами психоневрологічних інтернатів.
  7. Складнощі в діагностиці інших патологій. Через те, що аутизм часто супроводжується підвищеним больовим порогом, таким дітям складно проводити діагностику навіть звичайних інфекцій горла або носа. Це може призвести до хронічних запальних процесів, наслідком яких стає глухота та інші проблеми. Через те, що аутистові складно висловлювати свої думки або він узагалі не розмовляє, дитина виявляється нездатною повідомити дорослим про своє самопочуття, показати, де їй боляче тощо.

Лікування аутизму

Вилікувати аутизм повністю не можна, але своєчасна і правильна корекція здатна допомогти дитині соціалізуватися в суспільстві, освоїти навички самообслуговування і поліпшити якість життя. Тому за появи перших ознак РАС важливо не зволікати зі зверненням до лікаря.

Кожній дитині з аутизмом призначається індивідуальний курс терапії. Він може включати такі методи:

  • прийом лікарських препаратів, дія яких спрямована на придушення тривожності, нормалізацію сну, зниження проявів гіперактивності;
  • поведінкова терапія;
  • коригувальні заняття з логопедом і дефектологом;
  • корекційна педагогіка;
  • сенсорна терапія;
  • сімейна психотерапія;
  • ігротерапія;
  • трудотерапія;
  • зоотерапія;
  • лікувальна фізкультура;
  • масаж;
  • фізіопроцедури.

Профілактика

Особливих заходів, спрямованих на запобігання розвитку в дитини аутизму, немає. Але завдяки ранній діагностиці, можливо своєчасно запідозрити проблему і почати її корекцію, що дасть змогу істотно поліпшити прогноз для пацієнта.

Прогноз

На сьогодні аутизм не лікується. Але при правильній і своєчасно проведеній корекції у 3-25% дітей поступово стан нормалізується, настає ремісія, що дозволяє зняти цей діагноз. Що буде з пацієнтом у дорослому віці, сказати неможливо у зв’язку з недостатньою кількістю досліджень, що дають змогу скласти адекватний прогноз. При цьому є інформація про те, що з віком комунікативні навички та здатність до самообслуговування можуть погіршуватися.

Джерела

  1. Infantile autism, https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/3716967/
  2. Infantile autism: a chronic psychosis since infancy due to synaptic pruning of the supplementary motor area, https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19326737/
  3. Babies on the Spectrum: Infantile Autism, https://www.autismparentingmagazine.com/infantile-autism/

Автор:

Сторожук Марія Вікторівна

Співзасновник, психолог, сертифікований фахівець методу біоакустичної корекції

Задати питання або записатися на прийом

Запитати в Viber

Запитати в Telegram

Запитати в Facebook

Спробуйте стікерпаки нашого центру

перейдіть за посиланням для завантаження

О центре