Аутизм – це складний розлад, який зачіпає різні аспекти розвитку та поведінки дитини. Розуміння його особливостей у кожному конкретному випадку вимагає глибокого аналізу причин, симптомів і ознак.

Батьки стикаються з численними питаннями: як розпізнати ранні ознаки аутизму, які методи діагностики та лікування найбільш ефективні. А головне, як створити оптимальні умови для розвитку та адаптації дітей із цим розладом. У цьому тексті ми розглянемо ключові аспекти аутизму – від його етіології та симптоматики до сучасних методів корекції та терапії. Це допоможе краще зрозуміти розлад і надати корисні рекомендації для його ефективного управління.

Ранні ознаки аутизму

Аутизм – це спектральний розлад, що характеризується формуванням порушень з боку нейророзвитку. Поняття має на увазі цілу групу станів, які в 2013 році були об’єднані в єдиний розлад аутистичного спектра (РАС). Згідно з багатьма медичними джерелами жодне з них не відносять до захворювань. Аутизм у 4 рази частіше зустрічається у хлопчиків і починає проявляти себе в ранньому дитячому віці. Найчастіше дитина нормально розвивається до 1-2 років, після чого починає “регресувати”. Але це далеко не єдиний сценарій розвитку РАС. Перебіг розладу може відрізнятися як залежно від виду аутизму, так і від віку дитини, коли він вперше маніфестує.

Класифікація

Існує кілька визнаних класифікацій аутизму. Кожна з них ґрунтується на характері та вираженості симптомів, а також на функціональних можливостях і рівні підтримки, необхідному дитині.

Види аутизму

Розлад аутистичного спектра (РАС) є парасольковим терміном, який містить у собі всі форми аутизму. Діти з РАС мають різний рівень інтелектуального функціонування, здатності до навчання та соціальної адаптації. Залежно від цього розрізняють:

Синдром Аспергера.

Раніше виділявся як окремий розлад, але тепер включений до спектра РАС. Діти найчастіше володіють нормальним або високим рівнем інтелекту і мають розвинене мовлення, але зазнають значних труднощів у соціальних взаємодіях і розумінні невербальних сигналів. У дітей спостерігається сильна прихильність рутині, вузьке коло інтересів і специфічні захоплення. Вони часто можуть здаватися “незграбними” в соціальних ситуаціях і можуть мати труднощі зі встановленням і підтриманням дружніх стосунків.

Дезінтегративний розлад дитинства або синдром Геллера.

Дуже рідкісний розлад, що вирізняється абсолютно нормальним розвитком протягом перших 2-3 років життя. Після чого відбувається значне регресивне погіршення в соціальних, комунікаційних і рухових навичках. У дітей із синдромом Геллера раптово втрачаються вже освоєні навички мовлення, гри, моторики та соціальної взаємодії. Ці зміни нерідко швидко прогресують.

Синдром Ретта.

Генетичний розлад, який майже завжди розвивається у дівчаток. Як і дезінтегративний розлад, синдром Ретта характеризується нормальним розвитком у перші 6-18 місяців життя з подальшою втратою моторних і комунікаційних навичок. Характеризується стереотипними рухами рук (наприклад, “миття рук”) і втратою здатності до ходьби та мовлення. Також можуть розвиватися серйозні порушення в роботі центральної нервової системи, що призводить до множинних рухових та інтелектуальних порушень.

Первазивний розлад розвитку неуточнений (ПРР-Н).

Раніше використовувався для опису стану в дітей, які не повністю відповідали критеріям інших розладів аутистичного спектра, але мали значні проблеми в соціальних взаємодіях, комунікації та поведінці. ПРР-Н є менш специфічним діагнозом. Діти з цим розладом можуть мати найрізноманітніші симптоми та рівень функціонування.

Синдром Каннера.

Також відомий як аутизм або класичний аутизм, був уперше описаний ще в 1943 році. Діти часто відчувають серйозні труднощі у встановленні та підтримці соціальних відносин. Вони можуть уникати зорового контакту, не виявляти інтересу до інших людей і не розуміти соціальні сигнали. Також дітям властиві стереотипні рухи, як-от погойдування або плескання руками, а також проявляти незвичні інтереси та прихильність до певних предметів.

РАС також класифікується за рівнем функціонування:

• Високофункціональний аутизм або рівень 1. Діти найчастіше мають високий рівень інтелекту і здатні до самостійного життя, але можуть зазнавати труднощів у соціальних взаємодіях і комунікації.
• Середньофункціональний аутизм або рівень 2. Дитина вже зазнає помірних труднощів у спілкуванні та соціальній адаптації і потребує деякої підтримки в повсякденному житті.
• Низькофункціональний аутизм або рівень 3. Діти з цим типом аутизму потребують значної підтримки, оскільки вони найчастіше мають серйозні обмеження у спілкуванні, поведінці та самообслуговуванні.

Ця класифікація є сучасною та визнаною у 2013 році.

Існує ще одна класифікація залежно від інтелектуального рівня, поведінкових характеристик та особливостей розвитку симптомів. Відповідно до чого розрізняють: когнітивний, функціональний і регресивний аутизм.

• Когнітивний аутизм пов’язаний із порушенням когнітивних функцій, таких як увага, пам’ять, сприйняття і здатність до навчання, а функціональний має на увазі серйозні порушення в здатності до самообслуговування і незалежного проживання.
• Регресивним називають аутизм, який не проявляє себе до певного віку. Тобто дитина демонструє нормальний розвиток, після чого починається втрата раніше набутих навичок. Може проявлятися у втраті мовленнєвих навичок, інтересу до соціальних взаємодій і погіршенні поведінкових характеристик. Найчастіше регрес спостерігається у віці від 15 до 30 місяців.

Ці класифікації та типи аутизму допомагають краще розуміти та підтримувати дітей з РАС, надаючи необхідну терапію та навчання, що відповідає індивідуальним потребам кожної дитини.

Етіологія захворювання

Точні причини аутизму залишаються не до кінця ясними. Дослідження показують, що розлад має мультифакторіальну природу, що включає генетичні, нейробіологічні, екологічні та імунологічні чинники. Але, зазначимо, будь-які взаємозв’язки між аутизмом і проведенням вакцинації – безпідставні. Усі наявні роботи, що описують їх, були відкликані через відсутність доказової бази.

Основні причини аутизму

1. Генетика. Дослідження підтверджують, що аутизм має значну спадкову компоненту. Якщо в родичів першого ступеня (братів, сестер) є розлад – є ризик, що в інших дітей також буде аутизм. Крім того, він розвивається через генетичні мутації та синдроми. Наприклад, синдрому Ретта або Клайнфельтера.
2. Нейробіологічні чинники. Також низка досліджень показує наявність у дітей з аутизмом відмінностей у структурах і функціях мозку. Це включає зміни в обсязі певних ділянок мозку, таких як кора головного мозку і лімбічна система. Порушення в системах нейротрансмітерів, таких як серотонін і дофамін, також можуть відігравати роль у розвитку аутизму.
3. Умови навколишнього середовища. Деякі дослідження припускають, що певні екологічні чинники, як-от забруднення довкілля або дефіцит вітамінів і мінералів, можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком аутизму.

Клінічні прояви та симптоми

Аутизм, або розлад аутистичного спектра (РАС), проявляється через широкий спектр симптомів і клінічних ознак, які можуть варіюватися за ступенем вираженості та характером. У загальному випадку симптоми аутизму діляться на чотири основні групи:

Труднощі в соціальній комунікації та взаємодії

Проблеми із соціальними навичками:

• труднощі у встановленні та підтримці контактів з іншими людьми;
• брак інтересу до ігор або взаємодії з іншими дітьми;
• проблеми з розумінням соціальних сигналів та емоцій інших людей;
• проблеми зі встановленням зорового контакту і підтриманням спілкування (дитина може уникати погляду в очі або показувати брак інтересу до інших людей);
• труднощі в грі з іншими дітьми, перевага одиночним іграм або унікальним формам взаємодії, таким як гра з іграшками за незвичайним сценарієм.

Порушення вербальної та невербальної комунікації:

• затримка або відсутність розвитку мовлення;
• обмежений словниковий запас і труднощі у використанні мови для спілкування;
• неспроможність жестів і міміки;
• невміння висловлювати свої емоції.

Складнощі у встановленні та підтримці стосунків:

• проблеми в підтримці дружніх стосунків;
• труднощі в розумінні соціальних норм і правил.

Симптоми аутизму, виражені через поведінку

Повторювані дії та інтереси:

• постійне повторення одних і тих самих рухів, дій або фраз (наприклад, хитання, плескання в долоні, повторення одних і тих самих слів);
• сильний інтерес до вузьких тем або об’єктів, наприклад, обертання коліс іграшок або вивчення дрібних деталей.

Стереотипна поведінка:

• ритуали та рутина (наприклад, необхідність виконувати певні дії в певній послідовності);
• труднощі зі змінами в розпорядку дня або оточенні.

Обмежені інтереси:

• сильний фокус на специфічних інтересах, часто непропорційних віку (наприклад, колекціонування певних предметів).

Ознаки аутизму в порушеннях моторики

Незграбність:

• труднощі з координацією рухів, що може проявлятися в незграбності, частих падіннях або зіткненнях із предметами;
• проблеми з точними рухами, такими як взяття й утримання дрібних предметів.

Порушення великої моторики:

• проблеми з розвитком навичок великої моторики, таких як біг, стрибки, лазіння (труднощі з управлінням своїм тілом у просторі);
• уповільнена реакція на команди або неможливість виконувати складні рухи, як-от підйом по сходах.

Труднощі з дрібною моторикою:

• проблеми з розвитком навичок дрібної моторики, таких як застібання ґудзиків, використання ножиць або проблеми з письмом;
• уповільнене або незграбне виконання завдань, що вимагають точності, таких як збирання пазлів або гра з дрібними іграшками.

Незвичайні способи маніпуляції предметами:

• неправильне використання іграшок і предметів, наприклад, обертання конструктора замість їх складання у фігуру;

Повторювані рухи:

• часті повторення певних рухів, як-от розгойдування тілом, махання руками або постукування, що може бути використано як спосіб саморегуляції або зняття стресу.

Сенсорні та когнітивні особливості

Сенсорні гіпер- або гіпосенситивності:

• підвищена або знижена чутливість до звуків, світла, текстур або запахів;
• прагнення уникати певних сенсорних стимулів або, навпаки, прояв незвичайного інтересу до них.

Когнітивні особливості:

• проблеми з плануванням, організацією та адаптацією до нових завдань;
• часто сильні навички у вузьких галузях, таких як математика, музика або запам’ятовування деталей.

Також є особливості клінічних проявів у різному ранньому дитячому віці.

Ранні ознаки аутизму в дітей

У кожної дитини аутизм може проявлятися по-різному. Найчастіше розлад маніфестує вже в перші місяці після народження. Але його прояви можуть не бути явними та значними. Тому вважається, що найчастіше аутизм діагностується в період від 1 до 3 років. Коли батькам легше виявити явні порушення в поведінці дитини.

Давайте розглянемо основні ранні ознаки аутизму в дітей за віком. Це дасть змогу своєчасно зреагувати на можливий розвиток аутизму. Зазначимо, у дитини можуть розвинутися лише два-три симптоми з представленого нижче списку. Тому при спостереженні перерахованих дивацтв – краще звернутися за допомогою до лікарів медичного центру Development Clinic.

Ознаки аутизму в дітей до року

Ознаки аутизму у дітей до року часто не очевидні. Але раннє розпізнавання симптомів може допомогти у своєчасному виявленні та наданні необхідної допомоги. Немовля, у якого розвивається розлад, може:

• уникати зорового контакту з батьками та оточуючими;
• не реагувати, коли його називають на ім’я;
• не мати інтересу до спілкування з іншими дітьми;
• не посміхатися у відповідь на посмішки або інші емоційні вирази;
• не видавати звичайні звуки для свого віку;
• не намагатися видавати звуки для привернення уваги;
• не використовувати жести, такі як вказівка пальцем, для привернення уваги;
• не виявляти інтерес до іграшок або не використовувати їх за призначенням;
• повторювати одні й ті самі дії з іграшками;
• виявляти інтерес тільки до окремих частин іграшок;
• затримуватися в розвитку моторних навичок, таких як перевертання, повзання або сидіння;
• здійснювати незвичайні рухи рук або тіла, такі як розгойдування, протягом тривалого часу;
• проявляти незвичайну чутливість до звуків, світла, текстур або смаків.

Багато з цих ознак можуть також бути присутніми у дітей, які розвиваються нормально. Головне, спостерігати і бути напоготові. А краще звернутися по допомогу.

Ознаки аутизму в 2 роки

До двох років діти починають проявляти більше соціальних і комунікативних навичок. Тому за наявності ознак аутизму, вони стають більш очевидними. За наявності розладу дитина може:

• уникати ігор з іншими дітьми, не брати участь у спільних іграх або не виявляти інтерес до взаємодії;
• не реагувати на емоції оточуючих, не проявляти радість, коли його хвалять або обіймають;
• не показувати соціальну посмішку, а також обмежено використовувати жести для спілкування;
• не вимовляти слова або фрази, очікувані для цього віку, або мати обмежений словниковий запас;
• не здійснювати спроб використовувати слова або жести для привернення уваги, спілкування або прохань;
• використовувати незвичайні звуки або фрази, які не підходять для віку;
• повторювати одні й ті самі фрази (ехолалія);
• виявляти сильний інтерес до однієї або кількох специфічних іграшок та ігнорувати інші;
• здійснювати повторювані дії з іграшками або предметами, наприклад, похитування, обертання або переставляння предметів.

Ще один явний симптом аутизму у віці 1-2 роки – використання рук одного з батьків для демонстрації будь-яких жестів. Тобто дитина не намагається самостійно показати на предмет своїм вказівним пальцем, а використовує для цього руку мами чи тата.

Ознаки аутизму в 3 роки

У віці трьох років ознаки аутизму можуть стати ще більш помітними. Дитина починає розвивати складніші соціальні, комунікативні та ігрові навички. Вона стає більш самостійною, що називають кризою 3-х років. У разі розвитку аутизму дитина в цьому віці може:

• уникати гри з іншими дітьми;
• не виявляти інтересу до спільних ігор;
• говорити про себе в третій особі;
• проявляти гіперактивність та імпульсивність;
• не реагувати на соціальні знаки, такі як запрошення до гри;
• не реагувати на емоційні вирази інших людей;
• не проявляти емоційну прив’язаність;
• використовувати в грі неігрові предмети;
• не мати навичок взаємної гри, таких як наслідування або спільна гра, де діти можуть взаємодіяти і створювати спільний сюжет;
• проявляти непосидючість;
• мати обмежений словниковий запас або затримку в розвитку мовлення;
• не використовувати повні фрази для спілкування;
• використовувати незвичайні форми спілкування – повторення фраз (ехолалія), використання слів поза контекстом або відсутність розуміння простих інструкцій;
• використовувати менше жестів і міміки, що ускладнює вираження потреб і емоцій;
• сильно захоплюватися певними іграшками або предметами, але ігнорувати інші;
• відчувати труднощі з дрібною і великою моторикою – незграбність, проблеми з координацією рухів або складністю виконання простих рухів;
• повторювати певні рухи, як-от хитання, тряска рук, або інші стереотипні рухові реакції.

Дитина не намагається йти на контакт із будь-ким, навіть із рідними.

Ознаки аутизму в 4 роки

У віці чотирьох років дитина вже стає посидючою та більш вибірковою в емоціях і проявах. У разі розвитку аутизму діти можуть:

• зазнавати труднощів у розумінні соціальних норм, таких як очікування під час спілкування з іншими дітьми;
• уникати взаємодії з оточуючими або мати проблеми зі знаходженням спільної мови;
• зазнавати труднощів під час участі в групових іграх або активностях;
• не мати інтересу до ігор з іншими дітьми, віддаючи перевагу одиночним іграм;
• не розуміти емоції інших людей;
• не реагувати на почуття оточуючих;
• не усвідомлювати, що таке співпереживання та емпатія;
• проявляти агресію;
• відчувати проблеми з використанням складних речень;
• мати бідний словниковий запас, труднощі з конструкцією речень і розумінням абстрактних понять;
• постійно повторювати почуті фрази без розуміння їхнього значення;
• не мати інтересу до нових знань.

Дитина часто змінює реакцію на навколишні речі і часто не терпить зміни. Вона стає різкою, неадекватно реагує на непередбачувані події та не може адаптуватись до нових ситуацій.

Методи діагностики аутизму

Діагностика аутизму вимагає комплексного підходу, що включає кілька методів та інструментів.

На прийомі в медичному центрі Development Clinic фахівці спочатку спостерігають за поведінкою дитини в різних ситуаціях, включно з іграми, взаємодією з людьми, а також реакцією на зміни в навколишньому середовищі. Це допомагає виявити характерні ознаки. Наприклад, стереотипні рухи, труднощі в соціальній взаємодії та комунікації.

Далі відбувається збір анамнезу перебігу можливого розладу в батьків. Важливо забезпечити максимум інформації про ранній розвиток дитини, поведінку, соціальні навички та інші аспекти. Потім використовуються різні варіанти тестування для оцінки рівня розвитку та наявності симптомів аутизму.

Наприклад, у Development Clinic проводиться CASD (Checklist for Autism Spectrum Disorder). Це первинний скринінг, який дає змогу протягом 15-20 хвилин визначити розвиток РАС. Він є цінним інструментом для раннього виявлення аутизму і вимагає відповісти всього на 30 запитань. CASD являє собою контрольний список, розроблений для оцінки поведінкових і когнітивних характеристик, які можуть вказувати на аутизм. Його застосування допомагає визначити можливі ознаки аутизму на ранніх стадіях, що вкрай важливо для своєчасного початку корекційних і терапевтичних заходів. Рання діагностика та втручання значно покращують прогноз і якість життя дітей з РАС.

Розрізняють й інші види тестів:

• M-CHAT (Modified Checklist for Autism in Toddlers) – для оцінки ризику аутизму в дітей до 3 років;
• CARS (Childhood Autism Rating Scale) – для оцінки рівня прояву симптомів аутизму та складності перебігу розладу.
• WISC (Wechsler Intelligence Scale for Children) та ADOS (Autism Diagnostic Observation Schedule) – для визначення рівня розумового розвитку та здатності до комунікації.

Також для виключення інших медичних станів, які можуть імітувати симптоми аутизму, проводять неврологічні обстеження, генетичні тести та аналіз крові. Усі діагностичні заходи призначають фахівці з багаторічним стажем роботи з дітьми різного віку, які страждають на РАС.

Методи лікування аутизму

Єдиного лікування, як і повного лікування від РАС, не існує. Але розлад можна коригувати, даючи змогу дитині жити максимально комфортним життям, а батькам радіти успіхам свого чада.

Лікування потребує комплексного та індивідуального підходу, до якого включено:

Мозочкова стимуляція

З використанням стабілоплатформи та елементів біозворотного зв’язку. Метод спрямований на поліпшення координації рухів, моторики та рівноваги у дітей з аутизмом. Стабілоплатформа дає змогу дитині контролювати своє тіло, а елементи біообертального зв’язку надають зворотну інформацію, допомагаючи їй краще усвідомлювати та коригувати свої рухи. Це сприяє розвитку моторних навичок і поліпшенню просторової орієнтації.

Нейрокорекція

Включає різні техніки, спрямовані на поліпшення роботи мозку. Вона може включати вправи, спрямовані на активацію певних зон мозку, що допомагає розвинути когнітивні та поведінкові функції у дітей з аутизмом. Ці методи стимулюють мозок, сприяючи поліпшенню пам’яті, концентрації та інших когнітивних здібностей.

Neurofeedback терапія (Біоакустична корекція)

Метод заснований на принципі навчання мозку за допомогою зворотного зв’язку. Під час сеансів дитина під’єднується до спеціальної апаратури, яка вимірює активність її мозку і надає їй зворотний зв’язок у реальному часі. Це дає змогу дитині вчитися контролювати свою мозкову активність, що може сприяти зменшенню симптомів аутизму, таких як тривожність і проблеми з увагою.

Метод Tomatis

Це аудіотерапія, яка використовує спеціальні звукові стимули для активізації та гармонізації роботи мозку. За допомогою прослуховування певних звукових програм цей метод допомагає поліпшити сприйняття, концентрацію та комунікативні навички. Він також сприяє розвитку слухового сприйняття та зниженню сенсорних перевантажень.

Методика FORBRAIN

Це пристрій, який використовує вібрацію кісткової провідності та модифікований голос користувача для стимулювання мозку. Він допомагає поліпшити мовлення, увагу та пам’ять у дітей з аутизмом, впливаючи на центральну нервову систему через слухові та вібраційні стимули.

Рефлексотерапія

Вплив на певні точки тіла, які пов’язані з внутрішніми органами та системами. У контексті лікування аутизму цей метод використовують для зниження стресу, поліпшення сну і нормалізації роботи нервової системи.

Tomatis® Bone Conduction Kit

Набір використовується в методиці Tomatis для посилення ефекту через вібрацію кісткової провідності. Вібрації передаються через кістки черепа безпосередньо у внутрішнє вухо, що покращує сприйняття звуку і сприяє кращому розвитку слухових і когнітивних здібностей.

Гіпербарична оксигенація

Сприяє поліпшенню насичення тканин киснем, що може допомогти в зниженні запалення мозку, поліпшенні метаболізму і стимулюванні регенеративних процесів.

Біоакустична корекція (БАК)

Метод нейротерапії, заснований на перетворенні мозкових хвиль на звукові сигнали. Допомагає знизити рівень тривожності, поліпшити сон і когнітивні функції.

Транскраніальна мікрополяризація (ТКМП)

Метод стимуляції мозку за допомогою слабкого постійного електричного струму. Спрямований на активацію або придушення певних ділянок мозку, що сприяє поліпшенню когнітивних функцій, уваги та пам’яті.

Метод сенсорної інтеграції

Спрямований на поліпшення сенсорного опрацювання та когнітивних функцій. Включає прослуховування спеціально підібраних звукових програм за допомогою спеціальних навушників.

Методи лікування аутизму часто застосовуються в поєднанні один з одним, щоб створити індивідуальний план, який відповідає унікальним потребам дитини. Фахівці медичного центру Development Clinic профілюються саме на РАС. Багаторічний досвід роботи з дітьми різного віку дає змогу допомагати дітям з аутизмом різного ступеня розвитку.

Корекція аутизму в дітей

Корекція аутизму в дітей також потребує більш прицільної індивідуальної тактики. Найчастіше призначають приймання БАДів і вітамінів для загального оздоровлення, а також змінюють режим дня, харчування та соціальну складову.

До корекції також відносять роботу з логопедом-дефектологом, інші методи логопедичної корекції, корекційні та лікувальні масажі, АРТ-терапію та інші методи. У медичному центрі Development Clinic ми підбираємо корекційну програму і для дитини, і для батьків (якщо це потрібно). Перед початком корекції аутизму в дітей проводиться діагностичний комплекс заходів для виявлення специфіки спектра. Якщо в дитини є порушення координації рухів, пропонується лікувальна фізкультура та масаж. У разі порушення мовлення – робота з логопедом тощо.

Так, багатьом дітям проводиться терапія АВА. Методика ґрунтується на використанні принципів навчання для збільшення позитивної поведінки та зменшення негативної. ABA включає в себе ідентифікацію цілей і розробку індивідуалізованого плану навчання. Вона допомагає дітям розвивати соціальні навички, навички самообслуговування і покращувати комунікативні навички.

Корекція аутизму в дітей дає змогу домогтися стійких позитивних результатів у всіх сферах розвитку дитини.

Профілактика

На даний момент конкретної та перевіреної профілактики аутизму не існує. Аутизм є нейророзвивальним розладом із багатофакторною етіологією, що робить профілактику неможливою. Однак, є деякі рекомендації та підходи, які можуть допомогти в ранньому виявленні та підтримці дітей.

Дуже важливо проходити регулярні перевірки в педіатра. Лікар допоможе виявити ранні ознаки аутизму. У разі підозри на початок розвитку розладу варто пройти тестування. Наприклад, CASD.

Запитання-відповідь

Чи правда, що дитина з аутизмом ніколи не буде нормальною?

Твердження про те, що дитина з аутизмом “ніколи не буде нормальною”, невірне і несе в собі негативний стереотип. Кожна дитина з аутизмом унікальна. Але її розвиток і успіхи залежать від безлічі чинників, включно з ранньою діагностикою, терапією та корекцією. Своєчасне втручання у вигляді поведінкової терапії, логопедичних занять, соціальної підтримки та освітніх програм допоможуть дитині значно розвинути свої навички та адаптуватися до навколишнього світу.

Важливо пам’ятати, що “нормальність” – це суб’єктивне поняття. Багато людей з аутизмом мають унікальні здібності й таланти, які роблять їх видатними особистостями. Важливо поважати і цінувати їхню індивідуальність, а не порівнювати із загальноприйнятими стандартами “норми”.

Як мислять діти з аутизмом?

Діти з аутизмом можуть мислити і сприймати світ інакше, ніж нейротипові діти. У кожної дитини з аутизмом свої унікальні особливості мислення. Але є кілька спільних рис.

Наприклад, багато дітей з аутизмом мислять візуально, надаючи перевагу образам і візуальним уявленням над словами. Це може виражатися у здатності подумки уявляти об’єкти, ситуації або дії в деталях. Деякі з них стають чудовими художниками або конструкторами саме завдяки цій особливості.

Діти з аутизмом часто помічають і фіксують увагу на деталях, які можуть вислизати від інших людей. Вони можуть бути чутливі до текстур, звуків або змін в оточенні, які здаються незначними для більшості людей.

Часто діти з аутизмом виявляють інтенсивний інтерес до певних тем або видів діяльності. Вони можуть захоплюватися предметами, що вимагають структурованого підходу, такими як математика, програмування або колекціонування.

Ці особливості мислення не є ні позитивними, ні негативними самі по собі – це просто інший спосіб сприйняття та обробки інформації.

Що розуміють діти з аутизмом?

Діти з аутизмом розуміють багато чого. Але їхнє сприйняття та інтерпретація навколишнього світу можуть відрізнятися від того, як це роблять нейротипові діти. Вони краще розуміють деталі, але не можуть відчути емоції. Вони добре розуміють і цінують рутину, але не готові орієнтуватися в соціальних ситуаціях. У дітей з РАС просто інше сприйняття світу, яке потрібно зрозуміти, прийняти та допомогти адаптуватися. Саме цим і займаються фахівці медичного центру Development Clinic.

Що люблять діти з аутизмом?

Діти з аутизмом часто почуваються комфортніше в передбачуваному та структурованому середовищі. Вони люблять, коли їхній розпорядок дня залишається незмінним, а будь-які зміни можуть їх засмутити. У багатьох із них є значний інтерес у конкретних галузях, як-от динозаври, поїзди, космос, математика або певні телепередачі. Це і приносить їм радість і розраду.

Деякі діти з аутизмом знаходять задоволення в сенсорних відчуттях. Наприклад, у дотиках до м’яких або текстурних поверхонь, прослуховування до певних звуків або запахів. Але в кожного з них буде свій інтерес до чогось маленького.

Часто дорослі та інші діти не можуть зрозуміти подібних захоплень. Щоб допомогти дитині, важливо запитати про її особисті інтереси та допомогти їй їх розвинути.

Що не властиво дітям з аутизмом?

Діти з аутизмом часто не виявляють тяги до взаємодії з іншими людьми, включно з однолітками та дорослими. Їм може бути важко починати і підтримувати розмову, ділитися емоціями або залучатися до спільних ігор.

Вони не беруть участі в уявних або рольових іграх, таких як “дочки-матері” або “будівництво замків”. Їхня гра часто більш конкретна і структурована, пов’язана з певними об’єктами або діями.

Вони не розпізнають невербальні сигнали і не можуть звично реагувати на певні ситуації. Тобто висловлювати співчуття, коли хтось плаче, чи радість при отриманні подарунка – не про них.

Джерела:

1. Autism https://www.nhs.uk/conditions/autism/
2. Autism: early signs in young children https://raisingchildren.net.au/autism/learning-about-autism/assessment-diagnosis/early-signs-of-asd
3. Signs of Autism https://nationalautismassociation.org/resources/signs-of-autism/
4. What are the symptoms of autism? https://www.autismspeaks.org/autism-symptoms
5. Signs of Autism https://ada.com/signs-of-autism/
6. Autism spectrum disorder https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/autism-spectrum-disorder/symptoms-causes/syc-20352928
7. What Are the 5 Different Types of Autism? https://www.medicinenet.com/what_are_the_5_different_types_of_autism/article.htm