Коли дитячий невролог направляє дитину на електроенцефалографію (ЕЕГ), у батьків виникає безліч питань, а іноді й страхів. Особливо якщо малюк гіперактивний, не терпить доторків до голови або має особливості розвитку. В інтернеті можна зустріти масу суперечливої інформації: від порад щодо заспокоєння снодійним до постановки страшних діагнозів за результатами ЕЕГ мало не у кожної другої дитини.

У цій статті ми детально, з позицій доказової медицини, розберемо, як працює метод, чим відрізняються різні формати запису, як зробити ЕЕГ гіперактивній дитині без стресу та медикаментів, і як правильно інтерпретувати результати.

Принцип методу. ЕЕГ — це про функцію, а не структуру мозку

Багато хто плутає ЕЕГ з МРТ або КТ. Це принципово різні речі. МРТ і КТ показують структуру мозку. Наприклад, чи є пухлина, кіста, наслідки травми або порушення кровотоку. ЕЕГ же реєструє функцію, а саме електричну активність нейронів, те, як мозок “працює” просто зараз.

Тобто магнітно-резонансна або комп’ютерна томографія — це, умовно, фотографія мозку та його структур, а електроенцефалографія — це оцінка їхньої роботи та узгодження одна з одною.

Як ЕЕГ працює фізично?

Нейрони головного мозку узгоджуються один з одним за допомогою електричних імпульсів. Коли велика група клітин кори синхронно збуджується, виникає слабке електричне поле, яке можна вловити з поверхні шкіри голови. Електроди, розташовані в шапочці, вловлюють різницю потенціалів між різними точками. Ця різниця вимірюється в мікровольтах — мільйонних частках вольта. Сигнал підсилюється в мільйон разів спеціальним приладом і записується на комп’ютер.

Важливо! Під час ЕЕГ жоден струм через голову дитини не пропускається. Електроди працюють як антени, вони лише зчитують. Тому не переживайте щодо опромінення або шкідливого впливу.

ЕЕГ безпечна?

Абсолютно. ЕЕГ — це пасивний метод. Електроди, які надягають на голову дитини, лише зчитують сигнали. Вони нічого не випромінюють, не нагрівають шкіру і не проникають усередину. Дитина може сидіти, лежати, спати, грати — залежно від виду дослідження. Жодного опромінення, як при рентгені, тут немає. Саме тому ЕЕГ можна робити так часто, як це необхідно, навіть новонародженим.

Більше того, ЕЕГ роблять недоношеним дітям у відділеннях реанімації, щоб оцінити зрілість мозку і вчасно помітити судоми, які зовні можуть бути непомітними. Це рутинна і добре відпрацьована процедура.

Єдиний дискомфорт — це надягання шапочки і невелике тертя шкіри при нанесенні гелю. У деяких дітей виникає свербіж або бажання почухатися, але це минає через кілька хвилин. Жодних ін’єкцій, жодного наркозу при стандартному дослідженні не потрібно.

Для чого потрібно здавати ЕЕГ?

ЕЕГ допомагає:

• відрізнити епілептичні напади від неепілептичних станів (непритомностей, парасомній, тиків);
• оцінити зрілість кори головного мозку у дітей із затримкою розвитку або поведінки;
• побачити приховану епілептиформну активність, коли зовнішніх нападів немає, але мозок схильний до них;
• контролювати ефективність протиепілептичної терапії;
• оцінити наслідки черепно-мозкових травм, нейроінфекцій, перинатальних уражень;
• диференціювати нічні страхи, сноходіння та інші парасомнії від справжніх епілептичних нападів уві сні.

Кожен із цих пунктів — окреме клінічне завдання. Наприклад, відрізнити нічний епілептичний напад від парасомнії без відео-ЕЕГ моніторингу практично неможливо, тому що зовні вони можуть виглядати однаково: дитина скрикує, сідає, дивиться порожнім поглядом, іноді щось говорить. Тільки синхронний запис ЕЕГ та відео показує, чи є в цей момент епілептиформний розряд чи ні. Від цього напряму залежить лікування: парасомнії не лікують протиепілептичними препаратами, а епілепсію — лікують.

Ще один важливий аспект — динамічне спостереження. Якщо у дитини вже діагностовано епілепсію і підібрано терапію, ЕЕГ допомагає зрозуміти, чи працює препарат на електрофізіологічному рівні. Іноді напади припиняються, але епілептиформна активність зберігається — це сигнал, що лікування потрібно продовжувати. І навпаки, нападів немає, ЕЕГ чиста, і лікар може розглядати питання про поступове скасування препарату. Це рішення завжди приймається комплексно, але ЕЕГ — один із ключових інструментів.

Різновиди ЕЕГ: який і коли потрібен

У сучасній дитячій неврології існує чотири формати проведення електроенцефалографії. Усі вони є різними діагностичними інструментами. Вибір залежить від попереднього діагнозу та завдань, які ставить лікар.

Рутинна ЕЕГ (15 або 30 хвилин)

Це базовий скринінговий метод. Дитина сидить у кріслі (або на руках у мами), поки йде запис у стані активного та пасивного неспання. Обов’язково проводяться функціональні проби:

1. Фотостимуляція. Блимання яскравого світла різної частоти (перевірка на фотосенситивну епілепсію).
2. Гіпервентиляція. Дитину просять глибоко дихати або дмухати на вертушку протягом 3 хвилин.

Рутинна ЕЕГ підходить для первинного скринінгу, але у неї є обмеження: за 15 або 30 хвилин можна не застати ні нападу, ні епілептиформних розрядів, особливо якщо вони виникають уві сні. Тому при підозрі на епілепсію або при нічних симптомах рутинного дослідження недостатньо.

Але це не означає, що рутинна ЕЕГ “погана”. Вона хороша для свого завдання: швидко оцінити фон, перевірити реакцію на функціональні проби, виключити грубу патологію. Але якщо клінічна картина говорить про те, що епізоди відбуваються уві сні, лікар направить на більш тривале дослідження.

Окремо варто сказати про гіпервентиляцію. Це проба, при якій дитину просять дихати глибоко і часто протягом 2–3 хвилин. У дітей вона часто виявляє зміни, яких немає у спокійному стані. Однак у маленьких дітей виконати її якісно складно: вони відволікаються, дихають нерівномірно. Тому в дитячій практиці гіпервентиляція застосовується з поправкою на вік та можливості дитини.

Денна ЕЕГ із записом сну (3 години)

Ідеальний варіант для дітей молодшого віку, які ще сплять вдень. Дослідження захоплює період засинання, сам сон (1-2 цикли) і момент пробудження. Саме на стику фаз сну мозок найбільш вразливий, і прихована епілептиформна активність проявляє себе найяскравіше.

Важливий нюанс: запис обов’язково має бути синхронним з відео. Без відеоряду неможливо зрозуміти, що саме сталося в момент зміни на ЕЕГ — дитина здригнулася, потягнулася, засміялася або у неї був справжній напад. Тому відео-ЕЕГ моніторинг вважається стандартом, а не додатковою опцією. У сучасних клініках відео пишеться синхронно з енцефалограмою, і лікар може оцінити будь-який фрагмент запису, зіставивши його з клінічною картиною.

Дізнатися детальніше про підготовку та запис на процедуру можна на сторінці денного ЕЕГ-моніторингу.

Нічний відео-ЕЕГ моніторинг (8–12 годин)

Під час нічного запису ЕЕГ дитина проводить ніч у спеціально обладнаній комфортній палаті разом із батьками. Запис іде безперервно, часто з 22:00 до 8:00 ранку. Нічний моніторинг особливо цінний, коли напади або дивні епізоди трапляються саме уві сні: парасомнії, нічні страхи, здригання, сноходіння.

Дослідження показують, що для надійного виявлення епілептиформних розрядів у пацієнтів з епілепсією мінімальна тривалість запису має становити не менше 8 годин і обов’язково включати другу стадію сну. Тому якщо у дитини епізоди відбуваються під ранок або в певну фазу сну, тільки тривалий запис дозволить їх зафіксувати.

Відео ЕЕГ моніторинг проводиться за допомогою інфрачервоної камери, синхронізованої з графіком активності мозку. Якщо дитина уві сні здригається, скрипить зубами, схрещує ноги або плаче, лікар на записі зіставить цей рух з тим, що в цю ж секунду відбувалося в мозку. Це дозволяє відрізнити звичайні доброякісні міоклонії (здригання) сну від епілептичного нападу.

Ознайомитися з умовами перебування можна в розділі нічного ЕЕГ-моніторингу. Ті, хто шукає якісне нічне ЕЕГ у Києві, часто звертаються до нашої Development Clinic через комфортні умови, професіоналізм фахівців та їхнє вміння працювати з гіперактивними дітьми.

Добовий відео-ЕЕГ моніторинг (22 години)

Максимально тривалий запис: дитина перебуває в клініці майже добу, включаючи нічний сон, денний сон, періоди неспання, ігри, прийоми їжі. Добовий ЕЕГ відеомоніторинг використовується, коли напади рідкісні або їхній зв’язок зі сном/неспокійним станом неясний. Він також незамінний при передхірургічній оцінці фармакорезистентної епілепсії.

Передхірургічна оцінка — це окрема велика тема. Коли розглядається питання про операцію при епілепсії, потрібно точно зрозуміти, де знаходиться епілептогенна зона. Добовий моніторинг з безліччю електродів дозволяє зафіксувати кілька нападів і визначити їхнє джерело. Це складна і копітка робота, але вона може кардинально змінити життя дитини.

Добова ЕЕГ вимагає госпіталізації та постійного спостереження медичного персоналу. Дитина перебуває в палаті, де є відеокамера, і всі її рухи фіксуються. Батьки можуть перебувати поруч. Це втомливо, але інформативно. Якщо напади трапляються рідко, іноді потрібно кілька діб запису, щоб їх упіймати. У таких випадках використовується термін тривалий відео-ЕЕГ моніторинг.

Порівняльна таблиця всіх форматів ЕЕГ

Остаточне рішення про формат приймає лікар.

Підготовка до ЕЕГ без наркозу та сліз

Багато батьків дітей із розладами аутистичного спектра (РАС) або синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) запитують, чи можна зробити ЕЕГ під медикаментозним сном.

Однак застосування снодійних препаратів (барбітуратів, бензодіазепінів) та наркозу для рутинної діагностики ЕЕГ не рекомендується.

Препарати грубо втручаються в роботу мозку, змінюють його хвильову активність (з’являються так звані медикаментозні ритми) і можуть придушити ту саму патологічну активність, заради пошуку якої проводиться дослідження. У результаті ми отримаємо “гарну”, але хибну картину.

Тому єдиний вірний шлях — поведінкова підготовка та депривація (позбавлення) сну.

Депривація сну: як підготувати нервову систему дитини до ЕЕГ

Для того щоб дитина гарантовано заснула в клініці під час денного або нічного моніторингу, а її нервова система була більш податливою для виявлення прихованих порушень, застосовується метод часткового позбавлення сну.

1. Для денної ЕЕГ. Дитину потрібно підняти на 2-3 години раніше звичного часу (наприклад, о 5:00 ранку) і не давати спати до приїзду в клініку (розважати, грати, не давати засинати в машині).
2. Для нічної ЕЕГ. Денний сон повністю виключається. Дитина має активно провести вечір, щоб до моменту фіксації датчиків у клініці (зазвичай близько 20:00–21:00) вона була готова заснути.

“У день дослідження виключіть з раціону продукти, що збуджують нервову систему: шоколад, какао, міцний чай, колу. Візьміть із собою в клініку улюблену піжаму, знайому подушку або іграшку-сплюшку, щоб відтворити домашні ритуали відходу до сну”, — рекомендує дитячий невролог клініки Ольга Скоробогатова.

Але є нюанс для гіперактивних дітей. Якщо просто не давати спати, то вони можуть перезбудитися і, навпаки, не заснути в клініці. Тому депривація має бути ігровою, а не стресовою. Не потрібно замикати дитину в кімнаті та забороняти спати. Краще придумати активність: поїздка, прогулянка, настільна гра, мультфільм — що завгодно, що допомагає бадьоритися, але не викликає сліз та істерик. Мета — м’яке стомлення, а не виснаження.

Додаткові поради щодо підготовки дитини до ЕЕГ вдома

Покрокова підготовка:

1. За 2–3 дні до дослідження пограйте з дитиною в клініку. Розкажіть про чарівну шапочку, яка слухає, як мозок розмовляє. Підведіть до того, що скоро у неї буде шанс її надіти. Не лякайте, але й не обіцяйте, що “буде весело”. Чесно скажіть, що потрібно буде полежати спокійно, але трохи прикрасьте. Наприклад, що шапочка розіб’ється, якщо в ній не сидіти (лежати) спокійно.
2. Десенсибілізація. Якщо дитина чутлива до доторків, за 3-4 дні робіть легкий масаж голови по кілька разів на день.

1. Помийте голову. Електроди найкраще кріпляться до чистої шкіри. Напередодні ввечері помийте голову дитині простим шампунем. Не використовуйте бальзами, олії та лаки для волосся — вони створюють плівку, що заважає проходженню сигналу.
2. Напередодні ввечері не скасовуйте звичний ритуал відходу до сну. Якщо дитина зазвичай засинає під казку — нехай так і буде, тільки пізніше. Для гіперактивних дітей важливий передбачуваний сценарій.
3. У день дослідження уникайте кофеїну: чай, кола, шоколад, какао — виключити. Вони заважають засинанню.
4. Візьміть із собою улюблену іграшку, подушку, плед, книгу. Знайомий предмет у незнайомій палаті знижує тривожність.
5. У палаті створіть гніздо. Приглушіть світло, увімкніть білий шум або тиху музику, якщо це допомагає дитині вдома. Медсестра або лікар не будуть поспішати. Поспіх — головний ворог сну.
6. Якщо дитина все одно не засинає — не панікуйте. Іноді достатньо просто спокійного лежання із заплющеними очима. Навіть дрімотний стан дає цінну інформацію. У крайніх випадках лікар може обговорити застосування мелатоніну — це не наркоз і не снодійне, а гормон, який м’яко допомагає заснути. Але рішення завжди за лікарем.

Після того як дитина заснула, важливо не розбудити її завчасно. Медсестра зазвичай спостерігає за записом і повідомляє лікаря, коли дитина прокинулася. Якщо дитина прокинулася і не хоче спати далі, дослідження може бути продовжено в неспанні — це теж інформативно. Головне, не перетворювати пробудження на стрес.

Розшифровка ЕЕГ: що означають основні терміни

Ви отримали висновок, і там написано щось на кшталт: “альфа-ритм ослаблений, реєструються пароксизмальні тета-спалахи, ознаки затримки дозрівання коркової ритміки”. Що це все таке? Спробуємо розібрати це людською мовою.

Альфа-ритм

Це основний ритм спокійного неспання. У дорослих він 8–13 Гц. У дітей альфа-ритм формується поступово: до 3 років нормальну частоту 8 Гц має більшість дітей, до 4–6 років — 8,5–9,5 Гц, до 9–14 років він дорівнює значенням дорослого.

Якщо у дитини 7 років альфа-ритм “загострений” або його частота нижче 8 Гц — це може свідчити про затримку функціонального дозрівання кори, але саме по собі не є діагнозом.

Альфа-ритм найкраще виражений у потиличних відділах, коли людина розслаблена і лежить із заплющеними очима. Якщо розплющити очі — альфа-ритм блокується, це називається “реакція десинхронізації”. Лікар обов’язково перевіряє цю реакцію. Її відсутність або слабка вираженість може бути ознакою функціональних порушень.

Чому це важливо? Альфа-ритм — це маркер зрілості кори. Його формування пов’язане з дозріванням таламокортикальних зв’язків. Якщо альфа-ритм запізнюється, це може відображати загальну затримку функціонального розвитку мозку. Але підкреслимо: ЕЕГ — це не тест IQ і не діагноз. Дитина з незрілою ЕЕГ може бути абсолютно нормальною в поведінці та розвитку. І навпаки: ідеальна ЕЕГ не гарантує відсутності проблем. Тому висновок завжди інтерпретується в комплексі з клінічною картиною.

Тета-ритм

Частота 4–7 Гц. У маленьких дітей тета-активність — норма. Вона максимально виражена в 4–6 років, а потім поступово витісняється альфа-ритмом. Якщо тета-ритм зберігається у великих кількостях у дитини старшої 8–10 років, це може бути ознакою незрілості або дисфункції корково-підкіркових взаємодій.

Тета-активність може посилюватися при емоційному напруженні, із заплющеними очима, у стані дрімоти. Це нормально. Але якщо тета-хвилі з’являються у вигляді спалахів, мають високу амплітуду і генералізований характер — це привід для більш уважного аналізу. Лікар дивиться, в яких відділах вони виникають, як реагують на функціональні проби, чи є зв’язок з клінічними симптомами.

Пароксизмальна активність

“Пароксизм” — це спалах, раптовий розряд. Пароксизмальна активність на ЕЕГ означає, що в якийсь момент ритм різко змінюється: з’являються високоамплітудні спалахи, гострі хвилі. Це може бути варіантом норми (наприклад, у дітей при засинанні), а може бути маркером підвищеної судомної готовності. Оцінювати пароксизми потрібно лише в контексті: коли вони виникають, у якому відділі мозку, чи є клінічні напади.

Пароксизмальна активність — це широке поняття. Вона включає в себе як доброякісні феномени (наприклад, так звані спалахи тета-хвиль у дітей при гіпервентиляції), так і патологічні (епілептиформні розряди). Розмежування вимагає досвіду та знань. Саме тому розшифровку ЕЕГ має робити лікар-невролог або нейрофізіолог, а не батьки самостійно.

Епілептиформні елементи

Це специфічні патерни: комплекси “пік-хвиля”, гострі хвилі, поліспайки, гіпсаритмія. Їхня наявність не завжди означає, що у дитини епілепсія. Епілептиформна активність може реєструватися і без нападів — це називається “електро-клінічною дисоціацією”. Але вона вимагає спостереження невролога і іноді — призначення терапії.

Гіпсаритмія — особливий патерн, характерний для синдрому Веста (інфантильні спазми). Це хаотична високоамплітудна активність, яка виглядає як шум. Такий патерн вимагає негайної консультації епілептолога, тому що синдром Веста може призводити до затримки розвитку, якщо не почати лікування вчасно.

Доброякісні епілептиформні патерни дитинства (наприклад, DEND — доброякісні епілептиформні розряди дитинства) часто зустрічаються у дітей без епілепсії. Вони можуть бути випадковою знахідкою на ЕЕГ. У таких випадках лікар спостерігає, але не призначає лікування. Це важливий момент, оскільки не всяка “епілептиформна активність” означає хворобу.

Затримка дозрівання кори

Це не діагноз, а опис. ЕЕГ-картина у дитини відповідає молодшому віку. Наприклад, у 6-річної дитини реєструється тета-ритм, типовий для 4-річного. Така картина часто зустрічається при СДУГ, затримці мовленнєвого розвитку, наслідках перинатальних уражень. Затримка дозрівання може компенсуватися з часом, але вимагає динамічного спостереження і, за необхідності, реабілітаційних заходів.

Важливо розуміти, що затримка дозрівання — це не вирок. Мозок дитини пластичний, і багато функцій дозрівають пізніше. Але якщо затримка виражена і поєднується з клінічними симптомами, це привід для комплексної оцінки: консультації невролога, нейропсихолога, логопеда, дефектолога. ЕЕГ тут — один з інструментів, а не єдиний критерій.

Чудовим прикладом такої реабілітації є метод біоакустичної корекції (БАК). Примітно, що ця процедура нерозривно пов’язана з ЕЕГ: апарат зчитує електроенцефалограму дитини в режимі реального часу і перетворює хвилі мозку на акустичний (звуковий) сигнал. Слухаючи музику власного мозку, нервова система запускає процеси мимовільної саморегуляції і швидше дозріває.

Що ще буває у висновку ЕЕГ

Крім основних ритмів, у висновку можуть бути згадані:

• повільнохвильова активність (дельта-ритм, 0,5–3 Гц) — у дітей може бути нормою уві сні, але в неспанні вказує на дисфункцію;
• бета-активність (13–30 Гц) — зазвичай пов’язана з прийомом медикаментів або тривогою;
• асиметрія — різниця між півкулями, яка може вказувати на локальні зміни;
• реакція на функціональні проби — як мозок відповідає на гіпервентиляцію та фотостимуляцію;
• патологічні патерни сну — наприклад, зміна сонних веретен або K-комплексів.

Усі ці параметри оцінюються в сукупності. Не можна вирвати один рядок із висновку і зробити висновок. ЕЕГ — це інтегральна картина, і її має інтерпретувати фахівець.

Чек-лист: Яка ЕЕГ потрібна вашій дитині?

Дайте відповідь “Так” або “Ні” на наступні твердження:

1. Дитина здригається, завмирає, дивно закочує очі або здійснює стереотипні ритмічні рухи?
2. Симптоми або лякаючі стани відбуваються виключно в нічний час доби або під ранок?
3. У дитини є затримка мовлення, підозра на РАС (аутизм) або тяжка форма СДУГ?
4. Дитина приймає протисудомні препарати, і вам потрібно оцінити ефективність лікування?

Результат. Якщо ви відповіли “Так” хоча б на одне питання, рутинного 15-хвилинного або 30-хвилинного запису буде недостатньо. Ваш вибір — тривалий відео-ЕЕГ моніторинг з обов’язковим захопленням сну.

Підготовка до ЕЕГ — це командна робота лікарів та батьків. У нашій клініці створені всі умови, щоб дослідження пройшло у спокійній, домашній атмосфері, а розшифровка була проведена фахівцями з багаторічним стажем, які точно знають, яке дослідження потрібне вашій дитині. Запишіться на консультацію, і ми підберемо оптимальний формат моніторингу для вашої дитини.

Часті запитання (FAQ)

Чи можна робити ЕЕГ дитині з гіперактивністю без наркозу?

Так. У більшості випадків використовується депривація сну та ігрова адаптація. Наркоз і седативні засоби застосовуються лише за суворими медичними показаннями та в стаціонарних умовах. Для стандартної ЕЕГ вони не потрібні.

Скільки за часом триває нічний ЕЕГ-моніторинг у дітей?

Від 8 до 12 годин, найчастіше з 22:00 до 8:00 ранку. Цього достатньо, щоб захопити кілька циклів сну і зафіксувати епілептиформну активність, якщо вона є.

Чи небезпечно робити ЕЕГ часто?

Ні. ЕЕГ не пов’язана з випромінюванням і не чинить жодної ушкоджувальної дії. Її можна повторювати так часто, як потрібно для контролю лікування.

Що робити, якщо дитина не заснула під час ЕЕГ?

Навіть без сну запис може бути інформативним, якщо вдалося зафіксувати стан дрімоти. Лікар оцінить фонову активність і функціональні проби. За необхідності дослідження повторюють.

Чи потрібно мити голову перед ЕЕГ?

Так, бажано вимити голову без використання бальзамів, олій та лаків. Чиста шкіра без косметичних засобів забезпечує кращий контакт електродів. Якщо помити голову не вдалося, медсестра протре шкіру спеціальним розчином.

Чи можна годувати дитину перед ЕЕГ?

Так, але не надто щільно. Легкий сніданок або перекус допустимий. Якщо планується денний сон, краще погодувати за 1–1,5 години до дослідження, щоб дитина не заснула відразу після їжі, але й не була голодною.

Чи може ЕЕГ показати норму, якщо у дитини епілепсія?

Так, таке буває. Епілептиформна активність може не з’являтися під час короткого запису. Саме тому при клінічних нападах і чистій ЕЕГ лікар може призначити повторне або більш тривале дослідження. Негативний результат ЕЕГ не виключає епілепсію.

Джерела

1. EEG (electroencephalogram), https://www.mayoclinic.org/tests-procedures/eeg/about/pac-20393875
2. Electroencephalogram (EEG), https://www.stanfordchildrens.org/en/topic/default?id=electroencephalogram-eeg-92-P07655
3. Epilepsy Monitoring Unit (EMU), https://www.chop.edu/services/pediatric-regional-epilepsy-program-epilepsy-monitoring-unit-emu
4. Electroencephalogram (EEG), https://www.nationwidechildrens.org/family-resources-education/health-wellness-and-safety-resources/helping-hands/eeg-electroencephalogram
5. EEG, https://medlineplus.gov/ency/article/003931.htm
6. Video/EEG monitoring, https://www.clevelandclinic.org/pediatrics/departments/epilepsy/epilepsy_eeg.htm
7. Настанова 00675. Епілепсія у дітей – Moz Guidelines, https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3475