Щоденне виконання домашнього завдання перетворюється на тригодинну муку зі сльозами та криками? А в щоденнику чергове зауваження від учителя: “Крутився, не слухав, зривав урок”? У кафе чи магазині ви постійно ловите на собі осудливі погляди перехожих, які всім своїм виглядом говорять: “Ви просто не вмієте виховувати свою дитину”. І щовечора, укладаючи малюка спати, ви відчуваєте тотальне безсилля та провину, ставлячи собі одне й те саме питання: “Що я роблю не так?”.

А можливо, ви читаєте цей текст, будучи дорослою людиною. Ви неймовірно розумні та креативні, але ваше життя нагадує хаос. Десятки розпочатих і покинутих хобі, зірвані дедлайни, хронічна прокрастинація та кімната, у якій неможливо знайти потрібну річ. Ви часто називаєте себе лінивим або неорганізованим, живучи з постійним відчуттям, що не реалізуєте й половини свого потенціалу.

У нас є дві новини. І обидві хороші. Перша, усьому цьому хаосу є науково обґрунтоване медичне пояснення. Друга, хаос можна контролювати та коригувати.

З точки зору доказової медицини, синдром дефіциту уваги та гіперактивності у дітей (СДУГ) — це вроджена нейробіологічна особливість розвитку центральної нервової системи. Це стан, за якого лобові частки мозку (наш центр управління та самоконтролю) відчувають дефіцит дофаміну та норадреналіну. Людина фізіологічно не може взяти себе в руки просто зусиллям волі.

Давайте разом розберемося з визначенням, діагностикою та лікуванням СДУГ у різному віці, а також дізнаємося, до чого може призвести невиявлений і нескоригований синдром у дитини.

Як проявляється СДУГ у дітей і дорослих: симптоми

СДУГ — це не один симптом, а ціла група проявів, які поділяються на три групи. Згідно з діагностичними критеріями DSM-5, для встановлення діагнозу необхідна стійка (не менше 6 місяців) наявність симптомів у двох і більше середовищах (дім, школа, спілкування).

Дефіцит уваги (неуважність)

Це не про те, що дитина не хоче слухати. Це про те, що її мозок не утримує фокус на завданні, яке не дає миттєвого підкріплення. Як це проявляється:

1. У школі. Дитина робить безліч дурних помилок у зошитах (не дописує закінчення, пропускає літери), хоча чудово знає правила. Їй важко утримувати увагу на монотонному завданні понад 5–10 хвилин.
2. У побуті. Постійно втрачає речі (ключі, телефон, шкільне приладдя). Забуває про доручення через п’ять хвилин після прохання.
3. У спілкуванні. Здається, що вона вас не чує, літає в хмарах, коли до неї звертаються безпосередньо. Уникає завдань, що потребують тривалого розумового напруження (наприклад, читання довгих текстів).

У дорослих дефіцит уваги часто маскується під хронічну втому або невміння керувати часом. Людина може годинами відкладати важливий дзвінок, забувати про зустрічі, перескакувати з одного завдання на інше, не доводячи нічого до кінця.

Гіперактивність (рухова розгальмованість)

Це стан, коли нервова система постійно потребує стимуляції через рух:

1. У школі. Дитина не може спокійно висидіти 45 хвилин уроку. Вона совається, гойдається на стільці, крутить у руках ручку, базікає ногами.
2. У побуті. Створюється враження, що до дитини прикріпили моторчик. Вона постійно кудись біжить, лізе на висоту, не може грати в тихі ігри.
3. У спілкуванні. Характерна надмірна балакучість — дитина говорить багато й голосно.

Важливо! Гіперактивність — це не “шило в одному місці” через погане виховання, а наслідок того, що мозок не може самостійно загальмувати зайві рухові імпульси.

У дорослих рухова гіперактивність часто згасає. Зате моторчик не замовкає всередині. Постійна потреба щось робити, рій думок, неможливість розслабитися.

Імпульсивність (слабкий контроль поривів)

Дія випереджає думку. Лобові частки не встигають «загальмувати» раптово виникле бажання.

1. У школі. Вигукує відповідь із місця ще до того, як учитель закінчив ставити запитання. Не може дочекатися своєї черги в грі або їдальні.
2. У побуті. Здійснює небезпечні вчинки, не думаючи про наслідки (вибігає на дорогу за м’ячем, стрибає з небезпечної висоти), що призводить до частих травм.
3. У спілкуванні. Перебиває дорослих, втручається в чужі розмови.

У дорослих імпульсивність трансформується в емоційні спалахи, імпульсивні покупки, різкі рішення, які потім викликають жаль, і проблеми у стосунках через невміння вчасно зупинитися.

Зазначимо, не у кожного пацієнта присутні всі три компоненти. Існує, наприклад, форма переважно з дефіцитом уваги, без гіперактивності.

Чому при СДУГ грати годинами легко, а робити уроки — неможливо?

Відповідь проста. Це швидкий дофамін. Комп’ютерні ігри, ролики з швидкою зміною кадрів (TikTok, YouTube Shorts) забезпечують систему мозку миттєвим і постійним його викидом. За кожну дію в грі дитина одразу отримує нагороду (очки, новий рівень, яскраву анімацію). Така мимовільна увага дається мозку легко. Навчання ж, читання або прибирання в кімнаті потребують довільної уваги та відкладеної нагороди (хороша оцінка буде лише завтра). Саме механізм довгострокової мотивації у людей із СДУГ працює зі збоями.

Діагностика СДУГ: як підтвердити діагноз

Ще нещодавно СДУГ діагностували суб’єктивно. Підставою для встановлення діагнозу були скарги вчителів та опитувальники Вандербільта або Коннерса для батьків. Також лікарі нетривало спостерігали за дитиною в кабінеті (де малюк, злякавшись білого халата, міг сидіти ідеально тихо).

Це призводило до двох проблем:

• гіпердіагностики — коли активній, темпераментній або невиспаній дитині без СДУГ ставили неіснуючий діагноз;
• пропуску діагнозу — коли тиха, неуважна дитина без гіперактивності вважалася просто лінивою, особливо дівчатка без гіперактивності (лише з дефіцитом уваги).

Сьогодні міжнародним стандартом об’єктивної оцінки уваги є комп’ютерний MOXO тест. Він же тест безперервної продуктивності (CPT, Continuous Performance Test). МОХО розроблений ізраїльським ученим Ніром Яхіном під науковим керівництвом професора Едмунда Сонуга-Барка (Лондонський королівський коледж) і професора Сезара Сутулло (Університет Наварри).

MOXO — це високоточна стандартизована нейрокогнітивна система, яка вимірює реакції людини на візуальні та звукові подразники з точністю до мілісекунд. Ключова особливість тесту — вбудовані дистрактори (подразники): звукові (гавкіт собаки, плач дитини) та візуальні (поява пташки, машинки). Вони моделюють реальний стрес і шум шкільного класу або офісу, що робить тест екологічно валідним. За даними розробників, MOXO здатний діагностувати симптоми СДУГ із точністю до 95%.

Якщо вам необхідна якісна діагностика СДУГ у Києві, саме тест MOXO дозволить отримати математично точні, незалежні від чиєїсь думки дані.

Тест складається з восьми етапів (рівнів). Той, хто проходить тест, повинен реагувати натисканням на пробіл при появі цільового стимулу (обличчя дитини у дитячій версії або гральна карта — у дорослій) та ігнорувати нецільові стимули. На кожному етапі змінюється кількість та інтенсивність дистракторів.

Що саме вимірює тест MOXO?

Результати тесту — це не просто “є СДУГ” або “немає СДУГ”. Програма будує графік активності та порівнює результати з нормативною базою вікової групи пацієнта за чотирма шкалами.

Увага (Attention)

Оцінюється здатність людини ідентифікувати цільовий об’єкт і правильно на нього реагувати, зберігаючи фокус протягом тривалого часу. Якщо показник знижений, це означає, що дитина із СДУГ — це людина, яка регулярно упускає важливу інформацію, але не помічає деталей і робить помилки саме через втрату фокусу, а не через відсутність знань.

Швидкість реакції / Узгодженість дій (Timing)

Вимірюється не просто правильність відповіді, а і її своєчасність. Ця шкала показує темп обробки інформації мозком. Пацієнт із низькою швидкістю реакції може бути дуже розумним, але йому потрібно більше часу на осмислення запитання вчителя, через що він постійно не встигає за темпом класу.

Імпульсивність (Impulsivity)

Здатність контролювати свої пориви та не натискати кнопку на хибні (нецільові) подразники. Натискання на пробіл при появі нецільового (забороненого) зображення розцінюється як імпульсивний збій. Пацієнт не встиг придушити первинну реакцію. У житті це проявляється як дії “спочатку зробив, потім подумав”.

Гіперактивність (Hyperactivity)

Оцінюється здатність людини стримувати зайві, безглузді рухові реакції. У тесті це проявляється як численні, хаотичні натискання на клавіші (або натискання в періоди між появами картинок). Це пряме відображення рухової розгальмованості.

Важливо! Графік MOXO — це не діагноз. Це об’єктивний інструмент, який лікар зіставляє з анамнезом, спостереженнями батьків і клінічною картиною.

Дитяча та доросла версії тесту MOXO: особливості проходження

MOXO розроблений у двох адаптованих версіях.

Дитяча версія (для дітей від 6 до 12 років)

Адаптований тест СДУГ для дітей 7 років і старше триває рівно 14,5 хвилини. Тест проходить в ігровій формі. Дитина повинна допомогти персонажу, візуальні дистрактори яскраві та зрозумілі (анімаційні зображення тварин). Це допомагає визначити готовність до школи та виявити приховані причини шкільної неуспішності. Нещодавно тест рекомендований і для дітей від 5 років.

Показання до тесту MOXO для дітей:

• труднощі з концентрацією уваги на уроках і вдома;
• скарги вчителів на поведінку та успішність;
• забудькуватість, хаотичні рухи, імпульсивні емоційні спалахи;
• підготовка до першого класу (оцінка готовності до шкільних навантажень);

Також тест допомагає у диференційній діагностиці для встановлення точного діагнозу СДУГ або тривожного розладу, визначення форми стану.

Підліткова та доросла версія (від 13 до 70 років)

Для старшої групи призначений тест на СДУГ для підлітків і дорослих, який триває 18,5 хвилини. Рівень когнітивного навантаження тут значно вищий, а аудіовізуальні перешкоди агресивніші. Якісний тест на СДУГ у дорослих допомагає знайти глибинні причини хронічних проблем із тайм-менеджментом, частих звільнень, емоційного вигорання та неможливості досягати поставлених цілей. Розуміння свого профілю дозволяє дорослим людям адаптувати робоче середовище під особливості свого мозку.

Чи можна пройти MOXO тест онлайн безкоштовно вдома?

Це один із найчастіших пошукових запитів. Батьки хочуть заощадити, і це зрозуміло. Але домашнє проходження клінічного тесту MOXO неможливе та безглузде з трьох причин:

1. Технічний фактор. Клінічне програмне забезпечення MOXO потребує суворого калібрування обладнання: швидкість відгуку клавіатури та миші, контрастність і частота оновлення монітора. Домашній комп’ютер дає похибки в мілісекундах, які повністю нівелюють достовірність результатів. Тест вимірює час реакції з точністю до мілісекунд — будь-яка затримка не дасть точної картини.
2. Фактор середовища. Тестування має проводитися у спеціалізованому кабінеті клініки в умовах повного виключення сторонніх домашніх шумів: розмов, вібрації телефону, домашніх тварин. Навіть якщо вам здається, що вдома тихо, фоновий шум може спотворити реакцію на звукові дистрактори.
3. Експертний фактор. Графік тесту MOXO — це не готовий діагноз, а складна математична матриця. Інтерпретувати результати, зіставляти їх із поведінкою та клінічною картиною має право лише сертифікований лікар-психіатр або нейропсихолог.

Без професійної розшифровки цифри тесту залишаться просто цифрами.

Як відрізнити СДУГ від звичайної активності, пустощів або банальної втоми?

Усі діти бувають галасливими, непосидючими та неслухняними. Але між просто активною дитиною і дитиною із СДУГ є різниця:

1. Здорова, але дуже активна дитина може стояти на вухах увесь день, але якщо вона втомилася, перегуляла або якщо її по-справжньому захопити цікавою справою (наприклад, складанням конструктора або захопливою книгою), вона фокусується і стає спокійнішою. Дитина із СДУГ не може довільно загальмувати свою нервову систему навіть тоді, коли сама цього дуже хоче. Вона падає від втоми, тре очі, але продовжує хаотично бігати та здійснювати імпульсивні рухи.
2. Прояви СДУГ мають хронічний характер. Це не криза трьох років і не тиждень капризів після стресу чи хвороби. СДУГ — це системний патерн поведінки, який триває місяцями та роками, проявляючись у всіх сферах життя.
3. Звичайний непосида може ідеально тихо грати в гостях у бабусі або сидіти на заняттях у улюбленого тренера, тому що там діють інші правила. Дитина із СДУГ демонструє дефіцит самоконтролю всюди: вдома, у школі, на спортивній секції та на прогулянці.

Невелика шпаргалка для батьків непосид:

Хочете дізнатися, чи є у дитини СДУГ, не читайте сотні статей в інтернеті — зверніться до клініки Development Clinic і пройдіть об’єктивну діагностику.

Як лікувати СДУГ у дітей без серйозних медикаментів?

Перша реакція батьків після підтвердження діагнозу — страх, що дитину посадять на таблетки. Але сьогодні лікування СДУГ передбачає призначення специфічних препаратів лише у тяжких випадках. Основою корекції СДУГ завжди виступають немедикаментозні, психолого-педагогічні та нейрофізіологічні методи.

Які методи лікування СДУГ доступні в Development Clinic у Києві?

Лікування СДУГ у дітей у Києві зосереджене на застосуванні сучасних методик:

1. Нейропсихологічна корекція (нейрокорекція). Це система спеціальних рухових і когнітивних вправ. Через балансири, роботу з ритмом, зорово-моторну координацію ми стимулюємо дозрівання лобових часток (зон контролю) та покращуємо міжпівкульну взаємодію. Мозок буквально вчиться працювати злагоджено через рух.
2. БОС-терапія (біологічний зворотний зв’язок). Це фітнес для мозку. Дитина сидить перед екраном із датчиками ЕЕГ, які зчитують ритми мозку. Вона грає в гру (наприклад, керує автомобілем) силою своєї концентрації. Відволіклася — і машина зупинилася. Сконцентрувалася — поїхала. Так мозок наочно вчиться керувати своєю увагою та закріплює цю навичку.
3. Апаратна підтримка (tDCS і БАК). Ми застосовуємо методи м’якої нейромодуляції. Транскраніальна мікрополяризація (tDCS) на американському комплексі Soterix Medical і біоакустична корекція (БАК) м’яко стимулюють нейропластичність, знімають невротичне напруження, покращують кровообіг і значно знижують рівень гіперактивності.
4. Поведінкова терапія (зокрема АВА-терапія). Допомагає виробити корисні соціально-побутові навички, вчить дитину алгоритмів дій під час спалахів гніву, формує посидючість і дає батькам чіткі інструменти екологічного виховання дитини із СДУГ.

Головне, почніть із правильного діагнозу! Якщо ви помічаєте у своєї дитини ознаки дефіциту уваги або гіперактивності, не втрачайте час. Запишіться на діагностичний пакет №2 “Комплексний огляд СДУГ” у Development Clinic у Києві. Пакет включає розгорнуту консультацію провідних фахівців (дитячого нейропсихолога Альони Марущенко та психофізіолога Олександра Сторожука), ЕЕГ і проходження тесту MOXO. Дізнатися актуальну інформацію за запитом тест МОХО ціна та забронювати зручний час можна на нашому сайті.

Чому у дівчаток СДУГ діагностують рідше: як запідозрити у доньки СДУГ?

Статистика показує, що хлопчикам діагноз ставлять у 3–4 рази частіше. Але це не означає, що дівчатка хворіють рідше. Просто у них переважає неуважна форма розладу, яку в англомовній літературі називають ADD (Attention Deficit Disorder без гіперактивності). Тобто у дівчаток СДУГ частіше перебігає без вираженої гіперактивності. Вони виглядають спокійними, “мрійливими”, розсіяними, і їхню неуважність часто списують на втому або особливості характеру.

Як виглядає дівчинка із СДУГ у школі та вдома:

1. Вона зовсім не бігає класом і не кричить. Навпаки, вона тихо сидить на задній парті, красиво складає зошити й мило усміхається вчителю.
2. Але її мозок у цей момент “літає в хмарах”. Вона дивиться у вікно, рахує пташок, думає про котиків, повністю пропускаючи повз вуха пояснення нової теми з математики.
3. У неї в зошитах — хаос, пропущені рядки, забуті домашні завдання та постійні помилки в елементарних прикладах (не тому, що вона дурна, а тому, що увага розсіяна).
4. Вдома виконання уроків перетворюється на драму. Дівчинка витрачає на параграф, який інші роблять за 10 хвилин, по три години, тому що постійно відволікається на кожну порошинку.

Оскільки діагностичні критерії насамперед орієнтовані на гіперактивну поведінку, більш характерну для хлопчиків, дівчатка із СДУГ потрапляють у поле зору фахівців значно рідше. Тому реальна поширеність розладу у дівчаток може бути зіставною.

У результаті дівчатка з недіагностованим СДУГ ростуть із глибоким переконанням: “Я тупа, я нічого не встигаю, я гірша за інших”. У дорослому віці це виливається у важкі депресії, синдром відмінниці, тривожні розлади та емоційне вигорання.

СДУГ у дорослих, чому діагноз ставлять у 30 років і як із цим жити?

Міф про те, що СДУГ переростають у підлітковому віці, вже давно розвінчаний. Приблизно у 60% дітей симптоми зберігаються в дорослому житті, просто вони трансформуються під впливом соціального середовища.

Діагностика СДУГ у дорослих не відрізняється від такої у дітей. Але проявляється патологія вже по-дорослому:

1. Робочий хаос. Дорослий із СДУГ — це супер-креативний, фонтануючий геніальними ідеями співробітник. Але він абсолютно не вміє справлятися з рутиною. Написання звітів, заповнення таблиць або здавання документів у строк для нього — непереборна мука. Дедлайни зриваються в останній момент, хоча роботу він виконував старанно, але у стані панічного адреналінового штурму.
2. Фінансова та побутова дезорганізація. Загублені ключі, забутий увімкненим прасувальний пристрій, спонтанні покупки на останні гроші та роками не розібрані завали на балконі.
3. Феномен “Гіперфокусу”. Люди із СДУГ здатні годинами поспіль виснажувати себе роботою над проєктом, який їм щиро цікавий (забуваючи поїсти та поспати), але абсолютно безсилі змусити себе полагодити полицю, що відвалилася, або відповісти на робочий лист.
4. Емоційні гойдалки. Швидка втомлюваність від спілкування, запальність, відчуття внутрішньої тривоги у вигляді скупченості потоку думок, але не про реальне життя, а про можливий його розвиток.

Багато дорослих, пройшовши тест на СДУГ у дорослих, відчувають колосальне полегшення. Нарешті настає розуміння “Зі мною все гаразд! Я не лінивий невдаха, просто мій мозок працює інакше”. Саме з цього усвідомлення починається шлях до компенсації.

Що може розвиватися разом із СДУГ?

Особливість нейропсихіатричних розладів полягає в тому, що вони нерідко розвиваються разом з іншими станами. Одна проблема провокує іншу. Так, разом із СДУГ часто формуються:

1. Специфічні розлади навчання (дислексія, дисграфія). Дитина з дефіцитом уваги фізично не може утримати рядок в очах і зіставити фонему з літерою, через що читання та письмо даються їй зі сльозами. Часто таким дітям помилково ставлять діагноз “затримка психічного розвитку”, хоча їхній інтелект вище середнього. За наявності ознак порушення мовлення дитині також знадобиться допомога логопеда-дефектолога.
2. Тривожні розлади / Неврози. Постійне осудження з боку вчителів і батьків формує у дитини хронічний стрес. Вона живе в режимі постійної самооборони, що призводить до появи нав’язливих рухів, тиків, порушень сну та панічних атак у дорослому віці.
3. Опозиційно-викличний розлад (ОВР). Через імпульсивність і постійні невдачі дитина починає захищатися агресією, протестуючи проти будь-яких правил.

Тому так важливо проговорювати фахівцю всі зміни, які спостерігаються у дитини. Те саме стосується дорослих із СДУГ. У них часто розвиваються неврози та панічні атаки.

Практичні лайфхаки, як організувати побут дитини та дорослого із СДУГ

Поки ви чекаєте на візит до лікаря або вже проходите лікування, спробуйте налагодити свій побут. Існують перевірені методи поведінкової саморегуляції, які допомагають компенсувати дефіцит дофаміну та розвантажити лобові частки вже сьогодні.

Як допомогти дитині вдома (чек-лист для батьків):

1. Діліть завдання на мікрокроки. Замість абстрактної команди “Прибери в кімнаті” (яка паралізує мозок дитини із СДУГ своїм масштабом), давайте чіткі покрокові інструкції. Наприклад, “Збери всі машинки в синю коробку і приходь до мене на кухню”. Коли дитина виконає завдання, відволічіть її увагу на пару хвилин, а потім дайте наступне завдання.
2. Використовуйте візуальні розклади. Приклейте на стіну яскравий план розпорядку дня з картинками. Діти із СДУГ живуть в одному моменті “тут і зараз”, їм важко утримувати часові рамки в голові.
3. Правило зеленої ручки. Повністю відмовтеся від критики та червоних чорнил під час перевірки уроків. Хваліть за найменший успіх (наприклад, “Дивись, як акуратно ти написав цей рядок”). Мозку з дефіцитом дофаміну життєво необхідне позитивне підживлення, а не покарання.

Як допомогти дорослому із СДУГ:

1. Метод “Помодоро” з таймером. Працюйте на коротких дистанціях. 20 хвилин фокусу на завданні, 5 хвилин — відпочинок (походити, поприсідати).
2. Зовнішня пам’ять замість внутрішньої. Не сподівайтеся, що ви щось запам’ятаєте. Стікери на дзеркалі, нагадування в телефоні з гучними звуками, блокноти для миттєвої фіксації думок — ваші найкращі друзі.
3. Спорт як природні ліки. Інтенсивне аеробне навантаження (біг, плавання, кросфіт) гарантовано викидає в мозок порцію дофаміну та норадреналіну, після чого рівень гіперактивності та тривожності різко знижується на кілька годин.

Ну і, звичайно, не забувайте радувати себе або своїх дітей раптовими маленькими приємними подарунками чи емоціями. Дефіцит дофаміну потребує частої компенсації за рахунок зовнішніх факторів.

Часті запитання

Що таке СДУГ у дітей простими словами?

Найголовніше, це не питання ліні, непослуху чи поганого характеру. СДУГ є станом, за якого певні зони головного мозку (насамперед лобові частки, що відповідають за самоконтроль, планування та гальмування імпульсів) дозрівають повільніше і працюють інакше. У цих зонах спостерігається дефіцит важливих нейромедіаторів — дофаміну та норадреналіну. Дитина фізіологічно не може взяти себе в руки, навіть якщо дуже хоче.

Чи можна лише за тестом MOXO поставити діагноз СДУГ?

Комп’ютерний тест MOXO вважається математично точним та об’єктивним доказом дефіциту уваги або імпульсивності. Однак його результати лікар завжди зіставляє із симптомами. Тому діагноз СДУГ ставиться тільки після збору анамнезу та клінічного спостереження за поведінкою пацієнта в динаміці.

Чи небезпечний тест MOXO для дитини?

Ні. Тестування безпечне та не викликає стресу. Процедура не чинить жодного променевого, магнітного чи електричного навантаження на організм, оскільки до тіла не підключаються жодні датчики. Це пасивне комп’ютерне дослідження, яке сприймається дитиною від 6 років просто як цікава розвивальна гра на увагу.

Як підготувати дитину до проходження тесту МОХО?

Спеціальна підготовка не потрібна. Головне правило: дитина (або дорослий) має прийти на тестування ситою, відпочилою та виспаною, щоб виключити вплив втоми на результати. Але якщо вона приймає будь-які ноотропи, седативні препарати, що впливають на нервову систему, просто проконсультуйтеся з лікарем клініки. Можливо, він попросить скасувати їхній прийом перед тестом.

Тест МОХО у Києві, де пройти?

Пройти сертифіковане комп’ютерне тестування MOXO для дітей і дорослих можна в медичному центрі Development Clinic . За підсумками обстеження ви отримаєте детальний багатосторінковий графік профілю уваги та докладний висновок наших профільних фахівців.

Чи потрібно здавати аналізи при підозрі на СДУГ, щоб виключити інші причини?

Так, диференційна діагностика — важливий етап. Симптоми, схожі на СДУГ, можуть викликати захворювання щитоподібної залози. Наприклад, при гіпертиреозі посилюється обмін речовин, виникає надлишок енергії та підвищена чутливість ЦНС до адреналіну, що зовні нагадує гіперактивність. Для виключення подібних станів лікар може призначити аналіз крові на гормони щитоподібної залози (ТТГ, вільний Т3 і Т4).

Чи правда, що з віком СДУГ переростають?

Ні, це поширений міф. Хоча гіперактивність може знижуватися з віком, основні симптоми — дефіцит уваги та імпульсивність — залишаються. Довгострокові дослідження показують, що СДУГ зберігається в дорослому віці приблизно у 50% випадків, а за деякими даними — у 35–65%. Лише 10% дітей повністю переростають синдром. Якщо нічого не робити, невиявлений СДУГ у дорослому житті часто призводить до хронічної прокрастинації, низької самооцінки, тривожних і депресивних розладів.

СДУГ передається у спадок?

Так. Генетична схильність є одним із ключових факторів. Ризик розвитку розладу у дитини, якщо в одного з батьків є СДУГ, значно вищий, ніж у загальній популяції. Але це не дає гарантії розвитку.

Джерела

• Attention-deficit/hyperactivity disorder (ADHD) in children, https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/adhd/symptoms-causes/syc-20350889
• Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder (ADHD), https://my.clevelandclinic.org/health/diseases/4784-attention-deficithyperactivity-disorder-adhd
• What is ADHD?, https://www.cdc.gov/ncbddd/adhd/facts.html
• Attention deficit hyperactivity disorder (ADHD), https://www.nhs.uk/conditions/attention-deficit-hyperactivity-disorder-adhd/
• Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder, https://www.nimh.nih.gov/health/topics/attention-deficit-hyperactivity-disorder-adhd
• Attention Deficit Hyperactivity Disorder, https://medlineplus.gov/attentiondeficithyperactivitydisorder.html
• Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder (StatPearls), https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK441838/
• Diagnosis of ADHD in Adults, https://chadd.org/for-adults/diagnosis-of-adhd-in-adults/
• Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder (ADHD): Integrating the MOXO-dCPT with an Eye Tracker Enhances Diagnostic Precision, https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7664925/
• Transcranial Direct Current Stimulation (tDCS) in Attention-Deficit/Hyperactivity Disorder, https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8128973/
• ADHD in Children Health Center Features, https://www.webmd.com/add-adhd/childhood-adhd/features/default.htm
• Behavior Therapy for Children with ADHD, https://www.healthychildren.org/English/health-issues/conditions/adhd/Pages/Behavior-Therapy-Parent-Training.aspx
• Behavioral Treatments for Kids With ADHD, https://childmind.org/article/behavioral-treatments-kids-adhd/