Нервовим тиком називають повторюване самовільне скорочення окремих м’язів. Найчастіше патологія спостерігається на обличчі, але буває і на інших частинах тіла. Зазвичай мимовільне скорочення м’язів відбувається після значної емоційної або психічної перевтоми. У більшості випадків нервовий тик проходить самостійно без спеціального лікування. Однак іноді бувають ситуації, коли лікарям доводиться призначати комплексне обстеження, щоб виключити серйозні захворювання, якими викликаний стан.

Різновиди нервового тику

Залежно від першопричини нервові тики поділяються на такі види:

1. Первинні. Починаються і припиняються раптово без будь-якого втручання або лікування. Причиною первинного нервового тику стає хронічна втома, перенесений стрес або нервове виснаження.
2. Вторинні. Їхня поява пов’язана з розвитком іншого захворювання. Найчастіше це патології печінки або нирок, цукровий діабет, родові травми, психічні захворювання, дистонія або пухлина головного мозку. Також нервовий тик може з’явитися після отруєння чадним газом, перенесеної інфекції або прийому деяких медикаментів.

Окремо виділяють спадкові нервові тики. Они виникають у дітей, батьки яких також з ними стикалися. За статистикою, при обтяженому анамнезі ризик розвитку спадкових нервових тиків становить 50%. Тяжкість перебігу може відрізнятися і слабшати з віком.

Крім цього, нервові тики поділяються на кілька видів залежно від поширеності та локалізації м’язових скорочень:

1. Генералізований. Може починатися в одній області, переходячи в іншу за наростаючою, задіюючи все нові м’язи.
2. Мімічні. До них відносять часте кліпання, облизування губ, посмикування головою або носом.
3. Моторні. Являють собою мимовільні рухи кінцівками (стискання кулаків, посмикування ногою, рукою).
4. Вокальні. Сюди можна віднести цокання язиком, хмикання, свист, прочищення горла, покашлювання та інші звукові прояви.
5. Сенсорні. У цьому випадку людина відчуває неприємний мимовільний рух в одній із частин тіла.
6. Складні. До таких нервових тиків відносять повторення лайливих слів, підстрибування, повторення одних і тих самих жестів, потирання певного місця на тілі.

Читайте також у нашому блозі: Заїкання (логоневроз): симптоми, діагностика та лікування

Симптоми нервого тику

Прояви нервового тику можуть відрізнятися залежно від того, які м’язи або групи м’язів залучені в процес. Одні з них зачіпають рухи тіла, інші проявляються у вигляді мимовільних звуків або повторюваних дій.

Нервовий тик ока (часте кліпання)

Це одна з найбільш поширених форм нервового тику. Людина може часто кліпати, заплющувати одне або обидва ока, відчувати посмикування повіки або напругу в області очей. Симптоми нервового тику ока часто посилюються при стресі, втомі, тривалій роботі за комп’ютером або емоційному перенапруженні.

Лицьові тики

До цієї групи належать мимовільні рухи м’язів обличчя:

• посмикування куточків рота;
• наморщування чола;
• рухи носом;
• піднімання брів;
• гримасування або часте облизування губ.

Такі прояви можуть виникати періодично або повторюватися серіями протягом дня.

Моторні тики тіла

Моторні тики зачіпають різні частини тіла і проявляються у вигляді мимовільних рухів:

• посмикування голови;
• знизування плечима;
• різкі рухи руками;
• напруга м’язів шиї;
• покочування корпусом;
• повторювані рухи ногами.

Як правило, людина не може повністю контролювати такі дії, хоча іноді здатна ненадовго їх стримувати.

Вокальні тики

Вокальні (голосові) тики пов’язані з мимовільним відтворенням звуків. До найчастіших проявів належать:

• покашлювання;
• шмигання носом;
• сопіння;
• хмикання;
• прочищення горла;
• повторення окремих звуків.

У деяких випадках симптоми можуть помилково сприйматися як прояви застуди або алергії.

Складні тики

У деяких дітей і дорослих спостерігаються складні форми нервових тиків, при яких одночасно виникають кілька рухів або звуків. Наприклад, людина може поєднувати кліпання з поворотом голови, посмикуванням плечей або повторюваними вокальними проявами. Такі симптоми вимагають більш ретельної діагностики у фахівця.

Нервовий тик у підлітків: особливості прояву

Підлітковий вік є одним із періодів, коли нервові тики можуть вперше з’явитися або тимчасово посилитися. Це пов’язано з поєднанням кількох факторів:

• підвищене навчальне навантаження;
• емоційні переживання;
• стрес;
• зміни у відносинах з однолітками;
• гормональна перебудова організму в період статевого дозрівання.

У підлітків нервові тики часто проявляються у вигляді частого кліпання, посмикування м’язів обличчя, покашлювання, шмигання носом або повторюваних рухів головою і плечима. Багато дітей помічають свої симптоми і починають переживати через реакцію оточуючих, що може додатково посилювати нервову напругу і вираженість тиків.

Якщо нервовий тик у підлітка зберігається протягом тривалого часу, стає більш помітним, заважає навчанню, спілкуванню або викликає емоційний дискомфорт, рекомендується звернутися до фахівця. Своєчасна консультація дозволяє виключити інші неврологічні порушення і підібрати оптимальну тактику лікування нервового тику у підлітка.

Діагностика нервового тику

Щоб диференціювати нервовий тик від хореї, дистонії та інших патологічних рухових актів, лікар призначає комплексну діагностику. Обстеження дозволяє визначити причини нервового тику ока або іншої області та за необхідності підібрати оптимальне лікування.

Для діагностики можуть призначатися такі методи, как ЕЕГ, КТ або МРТ, дослідження рівня гормонів або аналіз на генетичні мутації. Також проводиться аналіз крові та сечі. Вони своєю чергою можуть показати наявність печінкової або ниркової недостатності, отруєння наркотичними або іншими токсичними речовинами.

Невролог під час обстеження хворого проводить опитування. Для фахівця важливими є такі нюанси:

• час настання тику і обставини, які йому передували;
• можливість або неможливість контролювати настання і припинення нападу;
• тривалість епізоду;
• хронічні захворювання в анамнезі;
• нервові тики у інших членів сім’ї.

Додатково лікар перевіряє м’язовий тонус, чутливу і рухову активність, рефлекси.

Причини нервового тику у дорослих

Серед основних причин нервового тику ока або іншої області у дорослого є перенапруження і порушення в роботі нервової системи. При цьому відбувається розлад передачі імпульсів від головного мозку до м’язових волокон, через що спостерігається їх мимовільне скорочення. Зупинити самостійно такі напади людина не здатна.

Якщо нервовий тик у дорослих не припиняється протягом тривалого часу, рекомендується звернутися до лікаря для виявлення причини і підбору лікування. Серед основних причин захворювання виділяють наступне:

• блефарит та інші патології органів зору, які супроводжуються пересушуванням оболонки ока, через що людина починає часто кліпати;
• перенесені черепно-мозкові травми;
• дефіцит деяких вітамінів, нераціональне харчування;
• перенапруження, пов’язане з тривалою роботою за комп’ютером і невикористання при цьому спеціальних зволожуючих крапель для очей;
• нестача сну;
• шкідні звички (куріння, зловживання алкоголем);
• тривале водіння автомобіля і необхідність безперервно напружувати очі протягом тривалого періоду;
• хронічні стреси.

Особливості тиків у дітей

Що стосується нервового тику у дитини, в даному випадку причини відрізняються. У маленьких пацієнтів причини виникнення нервового тику можуть бути такими:

1. Сильна втома. Нерідко нервові тики спостерігаються у першокласників, які тільки починають звикати до нового режиму, а навантаження виявляються занадто високими для дитини.
2. Негативна обстановка в сім’ї та близькому оточенні. Якщо дитині доводиться часто ставати свідком батьківських сварок або її чимось сильно лякають, у неї можуть початися проблеми, в тому числі нервовий тик ока.
3. Порушення внутрішньоутробного розвитку, до якого могли призвести шкідливі звички матері, перенесені під час вагітності інфекції, родова травма немовляти.
4. Генетична схильність. Особливо часто патологія передається по батьківській лінії.
5. Деякі неврологічні патології (затримка в розвитку, гіперактивність, церебрастенічні прояви).
6. Часті респіраторні захворювання. У малюка може сформуватися нав’язлива звичка покашлювати або шмигати носом.

 

Особливості лікування нервового тику

Лікування нервового тику ока або будь-якої іншої анатомічної області завжди залежить від причини його виникнення. У більшості випадків достатньо провести комплексну терапію основного захворювання, щоб позбутися мимовільного посмикування м’язів, тобто усунути причину (пусковий механізм).

При первинному нервовому тику у дорослих схема лікування буде іншою. Якщо стан не порушує ритм і якість життя, не заважає звичній діяльності, спеціального лікування з застосуванням лікарських препаратів не потрібно. Також фахівці зазначають, що використання медикаментозної терапії при нервових тиках може мати різні побічні ефекти, тому при їх призначенні лікар завжди сопоставляє користь і шкоду від прийому ліків.

Якщо все ж необхідно купірувати тики медикаментозно, пацієнту призначають прийом препаратів. Лікувальна програма може включати такі засоби:

• міорелаксанти;
• ноотропи;
• седативні заспокійливі препарати;
• нейролептики;
• антидепресанти;
• протисудомні препарати.

Іноді вдається повністю позбутися нервових тиків, у деяких випадках симптом зводиться до рівня, коли він не заважає пацієнту вести нормальне життя.

Призначати ліки, визначати їхнє дозування і графік прийому повинен тільки лікар, оскільки ці умови можуть суттєво відрізнятися для різних пацієнтів. При цьому враховуються супутні патології, загальний стан і індивідуальні особливості організму людини. Іноді препарати різних груп можуть комбінуватися, щоб швидше досягти бажаного ефекту.

Додатково пацієнту можуть призначити фізіопроцедури, масаж, поведінкову терапію, голкорефлексотерапію та інші методики. Для деяких пацієнтів ефективною є ботулінотерапія. При цій процедурі в проблемний м’яз шляхом ін’єкції вводиться препарат на основі ботулотоксину (Ботокс або Диспорт), який призводить до тимчасового знерухомлення м’яза. Дія таких препаратів триває 4-9 місяців. Після цього вони повністю виводяться з організму, тому нервовий тик може повернутися, і знадобиться повторне введення засобу.

При лікуванні нервового тику у дітей і дорослих рекомендується повноцінно відпочивати, дотримуватися режиму дня, уникати стресових ситуацій, загартовуватися, вести активний спосіб життя, відмовитися від кави, енергетичних та алкогольних напоїв.

Як швидко усунути тик?

Як позбутися нервового тику? Фахівці радять скористатися одним із таких способів:

1. При нервовому тику очей потрібно сильно їх зажмурити, після чого максимально широко відкрити. Зробити якомога більше повторень, щоб м’яз розслабився.
2. Зробити масаж очей. Середніми пальцями, використовуючи кругові рухи, акуратно помасажувати нижню повіку ока, що смикається. Перед цим важливо вимити руки, щоб уникнути потрапляння інфекції.
3. Покліпати протягом 30 секунд. Робити це потрібно максимально швидко, рухи мають бути легкими, без напруги.
4. Затискання очей. Очі необхідно закрити мінімум на 1 хвилину. Весь цей час повіки мають бути щільно зімкнуті. Через 60 секунд їх потрібно розслабити, але очі не відкривати. Відпочивати теж слід близько 1 хвилини. Таким чином чергувати до 5-6 разів, після чого очі можна відкрити.
5. Скористатися акватерапією. Процедура полягає в чергуванні ополіскування закритих очей поперемінно теплою і холодною водою.

Коли при тику треба звертатися до лікаря?

Нервові тики – досить поширене явище, і в більшості випадків воно не вказує на серйозне захворювання. Тому якщо тик був разовим або він повторюється дуже рідко і тільки після стресу, недосипання тощо, до лікаря можна не звертатися.

Але іноді причина нервового тику ока у дорослих і дітей може бути наслідком серйозної патології. Тому якщо тик став нав’язливим і повторюється регулярно, погіршуючи при цьому якість життя, варто проконсультуватися з невропатологом або терапевтом. Лікар проведе обстеження і призначить лікування нервового тику.

На прийомі фахівець поставить ряд питань, які допоможуть розібратися в причинах і з’ясувати, чи це короткочасне порушення, чи воно вже стало хронічним. В останньому випадку знадобиться більш складне і тривале лікування нервового тику.

Якщо лікар запідозрить інше серйозне відхилення, він призначить додаткове обстеження. Воно допоможе виключити розвиток небезпечних захворювань і мінімізувати ризик ускладнень.

Профілактика нервового тику

Незважаючи на те, що нервовий тик відносять до тих патологій, на виникнення яких впливають зовнішні фактори, все ж існують поради, що допомагають знизити ризик його розвитку:

1. Збалансоване харчування. У їжі має бути присутня достатня кількість вітамінів і мікроелементів, особливо тих, які позитивно впливають на стан нервової системи.
2. Дотримання режиму сну. Для нормального самопочуття людині необхідно спати близько 7-8 годин на добу. Бажано лягати спати не пізніше 23:00. Щоб сон був міцнішим, перед нічним відпочинком рекомендується добре провітрити кімнату або зовсім спати з відкритим вікном, якщо є така можливість.
3. Активний спосіб життя і регулярні занять спортом. Особливо ефективною є йога, плавання і спортивна ходьба.
4. Оволодіння методиками самоконтролю. Вони дозволять мінімізувати стресові ситуації, знизити рівень тривожності, що часто провокує нервовий тик.

Вам також може бути цікаво: РДУГ у дітей: причини, симптоми та методи лікування

Висновки

Нервовий тик – поширене явище, яке полягає в самовільному скороченні окремого м’яза. З боку воно може бути непомітним, але разом з тим, нервові тики, особливо якщо вони повторюються постійно, здатні істотно знизити якість життя людини, стати причиною формування комплексів.

На щастя, у більшості випадків причини їх виникнення легко усунути, тому лікарі дають сприятливі прогнози щодо лікування. Але навіть якщо причина полягає в розвитку серйозного захворювання, при правильній терапії вдасться значно полегшити стан людини і мінімізувати прояв мимовільного скорочення м’яза.

FAQ

У дитини тики: що робити?

Якщо у дитини з’явився нервовий тик, важливо не акцентувати на ньому увагу і не робити постійних зауважень. Рекомендується знизити рівень стресу, нормалізувати режим сну і відпочинку, а також звернутися до дитячого невролога для визначення причини симптомів.

Чи небезпечний нервовий тик?

У більшості випадків нервовий тик не становить загрози для життя і здоров’я дитини. Однак якщо симптоми зберігаються тривалий час, посилюються або супроводжуються іншими неврологічними проявами, необхідна консультація фахівця.

Які препарати застосовуються при нервовому тику?

Лікування тиків препаратами підбирається тільки лікарем після обстеження та встановлення причини порушення. Залежно від клінічної ситуації можуть використовуватися седативні засоби, препарати магнію та інші методи корекції, а також немедикаментозні підходи, включаючи БОС-терапію та роботу з психологом або неврологом.