Невроз – це група функціональних захворювань (що не мають структурних порушень), які розвиваються у хворого в результаті важкого внутрішньоособистісного конфлікту, порушень особливо значимих життєвих стосунків людини, і виявляється виключно м’якою невротичною симптоматикою та соматовегетативними порушеннями.

Традиційно виділяють три види неврозів:

• неврастенія;
• невроз нав’язливих станів;
• істеричний невроз.

Зазвичай, сам невроз і його перебіг безпосередньо залежить від типу особистості людини. Під час істерії – демонстративність, прагнення звернути увагу (неусвідомлено), частіше характерно для художнього типу особистості. При неврозі нав’язливості – тривожні побоювання, страх, частіше в інтелектуального типу особистості, у людей педантичних і раціональних. Відчуття втоми, виснаження, тривоги, а також зниження настрою – за будь-якого типу неврозу.

Інші автори неврози класифікують за ведучим сімптокомплексом:

• фобічний (страхи),
• тривожно-панічний (внутрішня тривога, неспокій),
• обсесивно-компульсивний (тобто нав’язливі думки, дії, відчуття туги, пригніченості);
• іпохондричний невроз (пошук в собі хвороби і впевненість в її наявності),
• невроз конверсійних психічних (тобто істеричних) і неврологічних розладів,
• дісморфофобічний (невдоволення зовнішнім виглядом),
• невроз з соматовегетативною дисфункцією (численні скарги на різні відчуття і болі в організмі, які не мають фізіологічних і морфологічних підстав) та інші.

У структурі неврозу виділяють наступні симптоми:

• Невротичні порушення серцево-судинної системи: болі в серці (кардіалгії), синдром порушення серцевого ритму, кардіофобія, синдром псевдокоронарної недостатності, судинна дистонія, підйоми артеріального тиску.
• Невротичні порушення дихання: відчуття браку повітря, ларингоспазм, «грудка в горлі», невротична гикавка, порушення дихання при кризах, в замкнутому просторі, страх задихнутися.
• Невротичні розлади шлунково-кишкового тракту, так званий абдомінальний синдром: відрижка повітрям, аерофагія, довільна гикавка, біль у животі (біль у шлунку), відчуття тяжкості у шлунку, кардіоспазм, синдром подразненої кишки, синдром нервової анорексії, нервової булімії (вовчий апетит), функціональні закрепи або проноси.
• Невротичний розлад статевої та сечовивідної функції: неврогенний сечовий міхур (часті та хворобливі сечовипускання), цисталгія (болі в сечовому міхурі), енурез (мимовільне сечовипускання під час сну), зниження лібідо, імпотенція, фригідність, передчасна еякуляція.
• Невротичні рухові порушення: гіперкінези (мимовільні насильницькі рухи голови, тулуба або кінцівок), тики (посмикування м’язів), кривошия, блефароспазм (мимовільне насильницьке сильне мруження очей), афонія (спазм голосового апарату і неможливість говорити), заїкання, мутизм (німота, неможливість говорити).
• Порушення сну. Зустрічається у 40% хворих, частіше пресомничні розлади – порушення засинання, хоча можуть бути і будь-які інші. Характерний неглибокий сон з частим пробудженням, раннє ранкове пробудження, відчуття неповноцінності сну, сонливість вдень, кошмарні тривожні сновидіння.
• Головні болі. Скарги у 58% хворих із неврозами. Характерні головні болі з переважною участю нервово-м’язового апарату: відчуття «обруча» навколо голови, «каски» на голові, стягування «гумовою шапкою». Головний біль з переважно нервово-судинними механізмами: пульсує, стукає в скронях, голова «зараз лопне», біль пронизує як стріла. Невротичний головний біль за типом психалгії: виникає при напруженні, неприємній ситуації, стресі (іспит, вступ, статевий акт) та ін.
• Симптоми інших психоневрологічних порушень: психогенна гіперестезія, невралгія, псевдокореневий синдром, психогенна дискінезія, гіпоталамічний синдром, синдром «неспокійних ніг».
• Психогенні реакції шкіри: нейродерматит, кропив’янка, висипання за типом псоріазу.

Фобія

Це неконтрольоване нав’язування страхів і переконань, яке загострюється в період непередбаченої ситуації, що викликає страх чогось в не залежності від причини виникнення. Досить поширений вид неврозів – це фобічна хвороба, близько 5% населення світу страждають від неї.

Страх

Стан, який виникає внаслідок якоїсь загрози життю людини, і причиною може бути як реальна небезпека, так і уявна. Якщо немає конкретного джерела страху, то стан людини можна назвати тривожним.

Тривога

Це сигнал, який повідомляє, що десь є небезпека, і тоді вся увага переноситься на її джерело, і всі сили йдуть на придушення загрози життю. Тривога – це невід’ємна частина життєдіяльності та роботи людини, потрібна вона для того, щоб організм підготував всі свої сили на погашення небезпеки екстремальної ситуації.
У деяких випадках виникає патологія тривоги, але активізуватися може і зовнішніми діями, в залежності від внутрішніх психологічних і фізіологічних чинників.

Панічна атака

Стан, який виникає нез’ясовно, важко переноситься хворим, тривога досягає максимуму, поряд зі страхом смерті чи вчиненням неадекватного вчинку, це може бути нестача повітря, прискорення серцебиття і збільшення пульсу.

Агорафобія

Розлад, характерний тим, що, людина відчуває докучливий страх. Суть в тому, що людина боїться, що вона не виявиться в безпечному місці, якщо настане небезпека її життя. Агорафобія може бути пов’язана з різними ситуаціями і місцями. Вона може наздогнати людину в громадському місці, транспорті, на прогулянці. Але швидко вибратися з незручного стану дуже складно.

Генералізована тривога

Характерна тим, що тривога загальна і важко подавляєма, це може бути страх конкретної хвороби або боязнь нещасного випадку. Ці хвилювання можу передатися людині, яка знаходиться поруч – близький родич або друг.

Соціальні фобії

Страх бути центром уваги, стати популярним, публічним, відомим. Збудником даного захворювання є надмірна увага сторонніх людей. В основному, це страх зганьбитися, отримати негативний відгук у свою сторону і сам страх потрапити в таку ситуацію.

Специфічні фобії

Пов’язані з конкретною специфікою, боязню предметів або певних ситуацій. Відомі фобії, які найбільш популярні в світі: страх змій, птахів, боязнь павуків, висоти, замкнутого простору, грози, перельотів, ін’єкцій, зубних лікарів.

Симптоми патологічної тривоги, панічних атак:

• Соматичні ознаки: задишка, підвищення серцебиття, запаморочення, порушення нервових закінчень, що викликають тремтіння, відчуття кома в горлі, стиснення в грудях, пітливість, особливо долонь. Також це сухість у роті, блювота, розлад травлення, постійне бажання відвідати туалет, важкий сон, недосипання, нічні кошмари, відчуття напруженості.
• Психічні прояви залежать від конкретного хворого, його психіки, світогляду і ставлення до людей. Основний діагноз можна визначити, провівши обстеження хворого більш детально.
  Зазвичай таких хворих переслідує занепокоєння, небезпека бути невдахою в будь-якій ситуації або відчувати паніку і страх, неможливість відпочити і постійна концентрації на тривозі.

Лікування та реабілітація

Для лікування неврологічних розладів пацієнту необхідна спільна робота з неврологом, психологом та/або психіатром. Його навчають методам самоконтролю під час паніки та дихальних вправ, що пригнічують гіпервентиляцію та її наслідки. При необхідності проводиться психокорекція.

До плану лікування можуть включатися:

• сімейна, когнітивно-поведінкова терапія;
• фармакотерапія;
• курс релаксуючого, розслаблюючого та/або лікувального масажу;
• терапія у нейропсихолога;
• біоакустична корекція (БАК);
• остеопатична корекція;
• методи БОС терапії